6.7.1. Завдання, об’єкти експертного дослідження операцій, пов’язаних із формуванням доходів та фінансових результатів діяльності підприємства

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»,
доходи — збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками); прибуток — перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду; збиток — перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду.
Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат. Загальні правила формування інформації про доходи та витрати встановлені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,
16 «Витрати», які застосовуються підприємствами і організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності.
Отже, під фінансовим результатом розуміють кінцевий результат — чистий прибуток (збиток) від діяльності суб’єкта господарювання. Як свідчить практика, велика кількість порушень допускається в ході здійснення операцій, пов’язаних з формуванням доходів та фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
Основними завданнями, які виконуються в процесі судово бухгалтерської експертизи операцій, пов’язаних із формуванням доходів та фінансових результатів, є:
? Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності:
? доходи від операційної діяльності;
? доходи від фінансової діяльності;
? доходи від інвестиційної діяльності;
? доходи від надзвичайної діяльності.
? Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження:
? доходи від реалізації продукції, товарів, основних засобів, інших активів;
? доходи від реалізації послуг;
? нереалізовані доходи тощо.
? Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за періодом надходження;
? Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за періодом визнання;
? Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
Основними об’єктами судово бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій, пов’язаних з формуванням доходів та фінансових результатів підприємства, є:
• обсяги виробництва та реалізації продукції, товарів, інших активів у разі дослідження результатів від операційної діяльності;
• обсяги інвестицій, характер та види здійснених фінансових операцій за експертизи результатів фінансової діяльності;
• витрати на виробництво продукції;
• інші операційні витрати;
• розрахунок собівартості продукції;
• первинна документація з обліку доходів та фінансових результатів;
• дані бухгалтерського обліку і звітності;
• регістри аналітичного та синтетичного обліків тощо.
Таким чином, об’єктами експертного дослідження фінансових результатів діяльності підприємства є:
? визнання та правова регламентація: легітимний — нелегітимний;
? повнота відображення в системі обліку та фінансовій звітності;
? склад за сегментами;
? склад за видами діяльності;
? додержання нормативно-правового забезпечення методології відображення фінансового результату в системі обліку та фінансовій звітності;
? тенденції розвитку .
6.7.2. Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження доходів
та фінансових результатів діяльності
суб’єктів господарювання
Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій, пов’язаних із формуванням доходів та фінансових результатів, поділяють на законодавчо-нормативне та фактографічне.
Джерела законодавчо-нормативної бази:
1. Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. № 234 К/96 ВР.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996ХIV.
3. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Затверджений постановою Верховної Ради України від 21.12.2000 р. № 2181ІІI.
4. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.
5. Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77.
6. Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110.
7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 (зі змінами і доповненнями).
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.
13. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
Джерела фактографічної інформації:
• накладні на відпуск готової продукції;
• рахунки, виставлені покупцям та замовникам;
• первинні документи обліку фінансових результатів від операційної діяльності (розрахунки, довідки бухгалтерії підприємства);
• регістри аналітичного та синтетичного обліків доходів і результатів діяльності (журнал-ордер № 6);
• журнал обліку грошових коштів та документів № 1;
• комп’ютерна інформація;
• рахунки (субрахунки) Головної книги (701, 702, 703, 704, 71, 72, 73, 74, 75, 791, 792, 793, 794);
• баланс (форма № 1);
• звіт про фінансові результати (форма № 2);
• декларація про прибуток підприємства;
• акт ревізій та ін.
Таким чином, основними джерелами, які має дослідити бухгалтер-експерт, є:
? законодавчі акти про підприємства і підприємництво;
? нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;
? наказ про облікову політику підприємства;
? нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;
? розрахунок собівартості реалізованої продукції;
? договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу та ін.);
? розрахункові документи (рахунки, виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);
? податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);
? регістри аналітичного та синтетичного обліків;
? первинні документи, зокрема «Акт на списання основних засобів», «Накладна на відпуск матеріалів», товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції та ін.;
? документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;
? розрахунок обґрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;
? форми фінансової звітності (Ф.1, Ф.2);
? декларація про прибуток підприємства;
? матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;
? останній аудиторський висновок;
? рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;
? інформація правоохоронних органів.
6.7.3. Методичні прийоми та методика проведення судово бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства
Методичні прийоми та методика проведення судово бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:
? розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко математичні);
? документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна й арифметична перевірка документів, в яких відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних операцій та ін.);
? органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо);
? прийоми узагальнення, оцінювання і реалізації результатів експертизи (аналітичне групування доказів; групування проміжних результатів експертизи; узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення висновку бухгалтера експерта правоохоронним органам; реалізація пропозицій із профілактики правопорушень; реалізація результатів експертизи у суді).
Загалом дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів і витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язано зі значною кількістю документів, рахунків обліку, що використовуються для їх визначення і відображення. Тому перед бухгалтером експертом постає завдання визначити правильність відображення і зіставлення доходів і витрат (рис. 6.1).
Фінансовий результат може бути значно спотворений у результаті:
• неправильного визначення собівартості реалізованої продукції (віднесення до її складу витрат, що покриваються за рахунок фінансового результату діяльності, завищення норм витрат сировини та матеріалів, неправомірного завищення норм списання від природних втрат, завищення цін на сировину та матеріали, використаних у виробництві, неправильність списання понаднормативних витрат, неправильний розподіл загальновиробничих витрат та ін.);
на рахунках бухгалтерського обліку
• неповноти відображення отриманих підприємством доходів;
• помилок у розрахунку податку на прибуток;
• неточного відображення отриманих штрафів, пені, неустойки;
• неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення терміну позовної давності;
• завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи, фінансові витрати, втрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних подій)1.

назад |  1  2 | вперед