6.5.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи операцій з розрахунків з персоналом
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства (установи, організації) і максимальним розміром не обмежується. Облік заробітної плати є однією з найгроміздкіших та найважливіших ділянок у бухгалтерському обліку підприємства і, відповідно, у судово-бухгалтерській експертизі. Як показує практика, велика кількість порушень і корисливих зловживань допускається під час здійснення операцій, пов’язаних з розрахунками щодо оплати праці.
Завданням судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій з праці та заробітної плати є активізація господарського механізму на раціональне використання трудових ресурсів, стимулювання працівників за результатами їхньої праці, тобто правильне здійснення розподільних функцій за розміром трудових затрат у знову створений продукт. У процесі експертного дослідження встановлюється порушення трудового законодавства та інших нормативних актів з праці та її стимулювання, які негативно впливають на результати праці, коли оплата праці випереджає зростання продуктивності праці робітників. Судово-бухгалтерська експертиза визначає розмір витрат від правопорушень в організації праці, у використанні трудових ресурсів і заробітної плати, а також розробляє пропозиції щодо профілактики негативних явищ.
Основними завданнями, які вирішуються у процесі судово-бухгалтерської експертизи операцій, пов’язаних з розрахунками з оплати праці, є:
? перевірка правильності встановлення тарифних ставок та окладів робітникам підприємств, установ та організацій;
? перевірка стану розрахунків з оплати праці;
? контроль за правильністю визначення заробітку робітників, які перебувають на почасовій оплаті праці;
? перевірка законності та правильності нарахування виплат та утримань із заробітної плати, а також порядку нарахування працівниками внесків у державні цільові фонди;
? перевірка та підтвердження достовірності розрахункових та платіжних відомостей із заробітної плати;
? установлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань.
Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи під час дослідження операцій з розрахунків з персоналом є:
• трудові ресурси та їх використання;
• система оплати праці та преміювання, їх застосування;
• стан трудової дисципліни і дотримання трудового законодавства;
• витрати на оплату праці;
• розрахунки з оплати праці;
• адміністративні витрати;
• розрахунки зі страхування;
• розрахунки з податків і платежів;
• розрахунки з різними дебіторами;
• розрахунки з іншими кредиторами;
• первинна документація з обліку розрахунків з персоналом;
• дані бухгалтерського обліку і звітності;
• нанесені збитки в результаті правопорушень у оплаті праці, виявлені ревізією, їх обґрунтованість і відповідальні особи тощо;
• регістри аналітичного та синтетичного обліку заробітної плати (відомість № 12, журнал-ордер № 10, записи в Головній книзі за рахунками 64, 65, 66, 67 та ін.) тощо.
Основні об’єкти експертизи, що їх досліджує експерт-бухгалтер:
Розрахунки з персоналом вивчаються в разі встановлення розміру збитків, завданих через порушення нормативних актів або навмисного зловживання посадовими особами з метою привласнення коштів. Навмисне перекручення коду працівника може створити умови для нарахування ЕОМ і переведення на особовий рахунок у банку коштів особам, яким вони не належать (бухгалтерам та ін.). Відсутність належного контролю за веденням документів із заробітної плати за умов комп’ютерних технологій дає можливість нечесним працівникам бухгалтерії розкрадати грошові кошти.
Первинна документація з обліку розрахунків з персоналом досліджується з метою встановлення доброякісності для використання в разі обґрунтування розміру нанесених збитків.
Бухгалтерський облік з розрахунків з персоналом і звітності вивчається з метою виявлення приписок невиконаних робіт, навмисного завищення заробітної плати окремим особам і виявлення інших правопорушень.
Нанесені збитки в результаті правопорушень в оплаті праці, виявлені ревізією, їх обґрунтованість і відповідальні особи визначаються за результатами ревізії (перевірки) і встановлюються розмір нанесених збитків і конкретні матеріально відповідальні особи.
Експерт-бухгалтер також має ретельно перевірити правильність відбиття в обліку розрахунків з персоналом на таких рахунках: 661 «Розрахунки по заробітній платі»; 81 «Витрати на оплату праці»; 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 65 «Розрахунки по страхуванню» (рах. 651, 653); 641 «Розрахунки по податках»; 662 «Розрахунки з депонентами»; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; 30 «Каса» тощо.
Таким чином, об’єктами експертного дослідження поточних зобов’язань є:
• інтерпретація, достовірність оцінки і реальність відображення в балансі та фінансовій звітності;
• констатація юридичної сили поточного зобов’язання;
• форма погашення зобов’язання;
• термін погашення зобов’язання та його цільове призначення;
• оцінка стану погашення поточного зобов’язання;
• дотримання нормативно-правового забезпечення щодо порядку відображення поточних зобов’язань у системі обліку та фінансовій звітності .
Основні джерела інформації:
І. Законодавчонормативна інформація:
1. Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. № 254 К 96 ВР.
2. Закон України «Про підприємства в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 27.03.1991 р.
№ 888XII (зі змінами і доповненнями).
3. Закон України «Про підприємництво». Затверджений постановою Верховної Ради України від 06.03.1991 р. № ВР 7812 (зі змінами і доповненнями).
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996ХIV.
5. Закон України «Про оплату праці». Затверджений постановою Верховної Ради України від 19.10.2000 р. № 2056ІIІ (зі змінами і доповненнями).
6. Закон України «Про відпустки». Затверджений постановою Верховної Ради України від 15.11.1996 р. № 505/96 (уведений у дію з 01.01.1997 р.).
7. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Затверджений постановою Верховної Ради України від 21.12.2000 р. № 2181ІІІ.
8. Закон України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування». Затверджений постановою Верховної Ради України від 11.01.2001 р. № 2213ІІІ.
9. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Затверджений постановою Верховної Ради України від 02.03.2000 р. № 1533ІІІ.
10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням». Затверджений постановою Верховної Ради України від 18.01.2001 р.
№ 2240ІІІ.
11. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов’язковому соціальному страхуванню. Затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
12. Інструкція зі статистики заробітної плати. Затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. № 323 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 р. за № 465/1001.
13. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.
14. Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. № 77.
15. Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110.
16. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137.
20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.
21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353.
22. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
ІІ. Фактографічна інформація:
• накази про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення і надання відпусток робітникам;
• договори, контракти;
• документи обліку персоналу, особові картки робітників;
• табель (відомість) явки на роботу та використання робочого часу;
• наряд на виконання робіт;
• маршрутна карта, змінний рапорт;
• документи, що дають право на додаткову оплату праці, нарахування премій, надання допомоги, субсидій та компенсацій;
• розрахункові та платіжні відомості;
• комп’ютерна інформація;
• регістри аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати (відомість № 12, журнал-ордер № 10);
• рахунки Головної книги (64, 65, 66, 67 та ін.);
• звітність із праці і розрахунків із цільовими фондами;
• акт ревізій та інші.
Отже, первинна документація, регістри бухгалтерського обліку та звітність, акти ревізій і перевірок, в яких знайшли відображення операції, пов’язані з розрахунками з оплати праці, сприймаються судово-бухгалтерською експертизою як об’єкти дослідження, з одного боку, і джерела інформації — з іншого.
(У цьому переліку законодавчо-нормативної та фактографічної інформації наведено лише основну базу даних.)
Методичні прийоми експертного дослідження операцій з розрахунків з персоналом включають:
Розрахунково-аналітичні:
• економічний аналіз;
• аналітичні та статистичні розрахунки;
• економіко-математичні та ін.
Документальні:
• інформаційне моделювання — визначають нормативно-довідкову і фактографічну інформацію, яка повністю відображає інформаційну модель операцій із праці та заробітної плати;
• нормативно-правове регулювання — застосовується для виявлення відхилень фактично виконаних операцій, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, від нормативних актів;
• експертизи різних видів — використовують для вивчення недоброякісних документів щодо операцій з розрахунками з оплати праці (підроблення касових ордерів, підчищення у платіжних відомостях сум, що належать до видачі та утримання із заробітної плати, тощо);
• дослідження документів — за формою і змістом відображених операцій; зустрічна перевірка, яку проводять з метою підтвердження достовірності нарахування заробітної плати; взаємний контроль операцій і документів, аналітична і логічна перевірка операцій з оплати праці.
Прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи:
• групування проміжних результатів дослідження експертизи у хронологічно систематизованій послідовності;
• аналітичне групування доказів правопорушень;
• складання висновку експерта;
• розроблення пропозицій щодо профілактики правопорушень;
• вручення висновку експерта правоохоронним органам;
• реалізація результатів експертизи в суді та ін.
Таким чином, застосування експертом-бухгалтером прийомів дослідження операцій із заробітної плати залежить від характеру та способів вчинення необґрунтованих виплат зарплати, їхнього приховування та обумовлюється особливостями документації й обліку праці та заробітної плати на окремих підприємствах, в установах і організаціях.
6.5.2. Методика експертного дослідження
операцій з нарахування та виплати

назад |  1  2 | вперед