4.3. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ
ТА ОСНОВНІ КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО НИХ
В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судо-вого експерта є забезпечення належного професійного рівня кері-вних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судо-вих експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з до-зволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.
Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що про-водять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затвер-джені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995), Положення про Державний реєстр атес-тованих судових експертів державних та підприємницьких стру-ктур та громадян (149/7 від 15.04.1997) і Положення про експерт-но-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997).
Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:
• експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;
• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).
Саме визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завдан-ням експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз.
Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:
 керівника інституту або його заступника;
 керівників структурних підрозділів;
 найдосвідченіших спеціалістів, які мають кваліфікацію су-дових експертів та стаж наукової та практичної роботи за спеціа-льністю не менше п’яти років;
 спеціалістів з процесуальних питань судової експертизи.
Серед таких спеціалістів має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.
Комісії формується з постійних членів та змінного складу.
До постійного складу комісії входять:
• голова;
• заступник голови;
• секретар;
• фахівці з процесуальних питань.
До змінного складу комісії входять не менше двох фахівців тих експертних спеціальностей, за якими комісія присвоює ква-ліфікацію або кваліфікаційний клас судового експерта.
ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:
 розглядає подання, складене безпосереднім керівником екс-перта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (харак-теристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);
 організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;
 допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;
 приймає кваліфікаційний іспит.
Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічному аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.
За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів за-лежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:
• про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та ква-ліфікації судового експерта;
• про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;
• про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;
• про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації су-дового експерта;
• про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.
Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підпису-ється головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комі-сії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.
Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечен-ня діяльності експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.
Основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної ко-місії Міністерства юстиції:
 проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судо-вого експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;
 розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структу-рах або одноособово;
 визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо-вих експертів.
Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавст-во та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.
На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар ко-місії.
Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дій-сне протягом п’яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять су-дові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.
Кандидати на одержання кваліфікації за спеціальністю еконо-мічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:
1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності.
2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції.
3. Дослідження документів про економічну діяльність підпри-ємств і організацій.
Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вно-сяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного за-конодавства України.
Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства, суда мають переважно доручати проведення судових експертиз.
До Реєстру атестованих судових експертів державних та під-приємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціа-лістів:
 реєстраційний номер;
 прізвище, ім’я та по батькові судового експерта;
 дата включення до Реєстру;
 вид експертизи, експертна спеціальність;
 адреса, телефон, факс судового експерта державної, підпри-ємницької структури або судового експерта-громадянина;
 назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;
 номер та термін дії свідоцтва;
 кваліфікаційний клас судового експерта.
Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особис-тий реєстраційний номер, що складається з:
• букви Д — для судових експертів державних структур; П — для судових експертів підприємницьких структур; Г — для судо-вих експертів—громадян;
• порядкового номера державної реєстрації;
• року реєстрації.
Підставою для виключення з Реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної комісії державної структури:
 про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфі-каційного класу;
 про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судо-вого експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законо-давством, може бути притянутий до відповідальності:
• дисциплінарної;
• матеріальної;
• адміністративної;
• кримінальної.
Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.
Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України є:
 проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судо-вого експерта фахівцям підприємницьких структур та громадя-нам;
 розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;
 визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо-вих експертів.
Судово-експертна діяльність (яка до 2000 року підлягала ліцензуванню) може здійснюватись на підприємницьких засадах, а та-кож окремими громадянами за разовими договорами. Скасування ліцензування судово-експертної діяльності, яка була зафіксована в Законі України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», призвело до того, що до сфери судової експертизи приєдналась велика кількість експертів-підприємців. Вони, з од-ного боку, надають певну допомогу в забезпеченні правосуддя додатковою кількістю експертиз у кримінальних та цивільних справах, а з іншого — їх дослідження без належного нагляду з боку Міністерства юстиції можуть заподіяти шкоду інтересам правосуддя.
Тому згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 30.12.1997 р., ос-новними завданнями Міністерства юстиції є: організація експер-тного забезпечення правосуддя, формування державного замов-лення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних інститу-тів судових експертиз, координація роботи відповідних держав-них органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю та ведення Реєстру атестованих судових експертів. Органи дізнання, досудового слідства та суди зобов’язані доручати проведення судової експертизи переважно спеціалістам, унесеним у цей Реєстр.
У випадках, коли проведення експертизи доручається праців-нику підприємницької структури, суд або інший орган, який при-значив експертизу, має перевірити, чи є в спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації експерта з відповідної спеціа-льності.
Проведення експертизи за разовим договором може мати міс-це в тих випадках, коли провести її за інших умов неможливо. При цьому в договорі мають бути вказані строки виконання екс-пертизи, розмір винагороди експерту та порядок їх виплати.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі заяв адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої ін-тереси, в експертних установах можуть виконуватись досліджен-ня, результати яких викладаються в письмових висновках спеці-алістів. Причому експертизи та висновки спеціалістів проводяться експертними закладами відповідно до регіональних зон їх обслуговування.
Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов’язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.
Ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» для деяких підприємств передбачене обов’язкове проведення ауди-ту, за результатами якого складається аудиторський висновок. Проте слідчим та судам, особливо господарським, слід мати на увазі, що аудиторський висновок не є висновком судової екс-пертизи, яка може бути призначена тільки після початку про-вадження у справі. Крім того, сертифікат на аудиторську дія-льність не дає права їх власникам займатися судово-експертною діяльністю.
Таким чином, метою атестації судових експертів є забез-печення належного професійного рівня фахівців, які підтверджують свою кваліфікацію за відповідними спеціальнос-
тями.
На жаль, цільову підготовку спеціалістів із судово-бухгалтерської та судово-економічної експертизи в системі вищої освіти України поки ще не проводять, хоч необхідність у таких фахівцях постійно зростає. Велика кількість кримінальних справ з еконо-мічних злочинів та господарських спорів розглядається судами без залучення експертів, а це не завжди гарантує повне висвіт-лення причин економічних правопорушень.