4.1. Загальна організація судово-бухгалтерської організації в Україні
Організація (від фр. organisation) — це побудова, впо-рядкування певного процесу, явища тощо.
Організація передбачає встановлення певних правил, принци-пів, за якими має відбуватись той чи той процес. Без відповідної організації неможливе існування суспільства в цілому та його ча-стин зокрема. Зважаючи на те що судово-бухгалтерська експер-тиза є невід’ємною частиною суспільного життя взагалі та судо-вого процесу зокрема, вона також потребує належної організації.
Ця потреба реалізується у відповідних нормативно-правових актах, які ухвалюються державними органами, що мають на це повноваження. В Україні до таких органів належать Верховна Рада України, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки та інші.
У цих документах визначаються ті установи, на які поклада-ється обов’язок проведення судово-бухгалтерської експертизи; установлюються порядок призначення та проведення експертизи, права, обов’язки та відповідальність учасників даного процесу, документи, якими оформляється процес проведення експертизи, проблеми та задачі, які вона вирішує; з’ясовуються питання фі-нансового та інформаційного забезпечення процесу проведення експертизи та ін.
Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби:
 науково-дослідні та інші установи судових експертиз Мініс-терства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;
 експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністер-ства оборони та Служби безпеки України.
Координацію організації судово-експертної діяльності в Україні здійснює Міністерство юстиції України.
Одними з основних завдань Міністерства юстиції є організація експертного забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експер-тизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація судових експертів.
У системі Міністерства юстиції діють Київський, Харківсь-кий, Львівський, Одеський та Донецький науково-дослідні інсти-тути судових експертиз, які мають філії у Вінниці, Дніпропетров-ську, Тернополі, Чернігові, Симферополі, Севастополі, Херсоні, Черкасах.
Експертні установи Міністерства охорони здоров’я України складаються із судово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в кожному обласному центрі.
У системі Міністерства внутрішніх справ України для прове-дення судових експертиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії.
Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), а також окремими громадянами на підставі разових договорів. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства та суди зобов’язані до-ручати проведення судових експертиз здебільшого спеціалістам, внесеним до цього Реєстру.
Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких входять відповідні спеціалізовані установи та за-клади, що здійснюють відповідний вид судової експертизи, у то-му числі й судово-бухгалтерську.
Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експер-тизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової екс-пертизи.
На Координаційну раду з проблем судової експертизи покла-дається обговорення та розробка рекомендацій з таких питань:
 забезпечення якнайповнішого задоволення потреб судів, ор-ганів дізнання та досудового слідства в судово-експертних дослі-дженнях;
 розвиток мережі судово-експертних закладів та розширення обсягів і видів судових експертиз, впровадження нових видів експертиз;
 удосконалення процесуального законодавства України що-до проведення судової експертизи;
 узгодження відомчих нормативних актів (положень, інстру-кцій, наказів), які регламентують порядок проведення судових експертиз та діяльність установ і служб судових експертиз;
 створення нових видів судових експертиз, організаційні та методичні засади яких вимагають об’єднання зусиль судово-експертних установ різних відомств;
 визначення актуальності та пріоритетності основних напря-мків науково-дослідних робіт і конкретних тем, які потребують спільної та узгодженої розробки, а також редакційно-видавничої діяльності з питань судової експертизи;
 удосконалення організаційних засад проведення міжвідом-чих комплексних експертиз;
 обмін науково-технічною інформацією та статистичними даними за профілем діяльності;
 розробка загальних положень з атестації судових експертів та діяльності відомчих експертно-кваліфікаційних комісій;
 удосконалення форм науково-методичної роботи з посадо-вими особами, які призначають судові експертизи;
 формування державного реєстру судових експертів;
 розробка загальних вимог з підготовки кадрів для судово-експертних установ та підвищення їхньої кваліфікації;
 організація міжвідомчого інформаційного банку судових експертиз;
 проведення міжвідомчих науково-методичних конференцій, семінарів, лекцій з проблем судової експертизи;
 установлення та розвиток міжнародного співробітництва та обміну науково-технічними досягненнями в галузі криміналісти-ки і судової експертизи;
 здійснення інших організаційних заходів, спрямованих на розвиток наявних та впровадження нових видів судових екс-
пертиз.
Організаційно-фінансове забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в Україні визначається Законом України «Про судову експертизу».
Здійснення науково-дослідними установами судових експер-тиз, наукових розробок з питань організації та проведення судо-вих експертиз фінансується з державного бюджету. Виконання судових експертиз іншими спеціалізованими установами та ві-домчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділя-ються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а нау-ково-дослідними установами — за рахунок замовника.
Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госп-розрахункових засадах.
Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 за № 1432. Ці послуги надаються інститутами судових експертиз юридичним та фізичним особам на договірних засадах за плату в обсязі витрат, пов’язаних з їх виконанням. До таких платних послуг належать:
1. Проведення судових експертиз, а саме: криміналістичних, біологічних, автотехнічних, економічних, бухгалтерських, това-рознавчих, будівельно-технічних та інших у цивільних, госпо-дарських та адміністративних справах на підставі та в порядку, встановленому законодавством.
2. Навчально-методична робота із замовниками та виконав-цями науково-експертних досліджень.
3. Розробка рекомендацій для органів дізнання, досудового слідства та судів, спрямованих на профілактику правопорушень.
4. Підготовка та видання наукових робіт, впровадження нау-кових розробок в експертну практику.
5. З’ясування обставин, які сприяли або могли сприяти скоєн-ню злочинів, та розробка рекомендацій з їх усунення.
6. Консультаційні та експертні послуги у разі виклику в орга-ни дізнання та суду.
7. Надання науково-технічних послуг організаціям та грома-дянам відповідно до законодавства та статусу установ.
8. Проведення науково-практичних семінарів та нарад, конфе-ренцій, симпозіумів з питань теорії та практики судової експертизи та криміналістики, обміну передовим досвідом експертної роботи.
9. Проведення експертної підготовки з наступним присвоєн-ням у порядку, визначеному Законом України «Про судову екс-пертизу», кваліфікації судового експерта.
10. Проведення навчання експертів з метою вивчення нових методів та методик експертних досліджень, а також змін у зако-нодавстві з питань судових експертиз.
11. Проведення наукових та науково-технічних експертиз у га-лузі судової експертизи.
12. Послуги, спрямовані на розв’язання питань, які не належать до судочинства, коли для цього використовуються засоби та ме-тоди судової експертизи (висновки фахівців).
13. Копіювальні та брошурувальні роботи.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про судову експертизу» на працівників державних спеціалізованих установ судових експер-тиз поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про держав-ну службу».
Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб за отримання згоди від органу або особи, які призначили судову експертизу, мають право включати до складу експертних комісій спеціалістів інших держав. Такі спільні експертні комісії здійс-нюють судові експертизи відповідно до умов та положень проце-суального законодавства України. Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов’язаних з її виконанням, здійснюється, відповідно, за домов-леністю сторін.
Спеціалізовані установи та відомчі служби, які виконують су-дові експертизи, користуються правом установлювати міжнарод-ні наукові зв’язки з інституціями криміналістики інших країн, проводити спільні наукові конференції, обмінюватися науковою інформацією та випускати спільні видання в галузі судової екс-пертизи і криміналістики.
Охорону приміщень і територій установ судових експертиз забезпечує Міністерство внутрішніх справ за рахунок коштів, які виділяються йому для цього з державного бюджету.