В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Ін-струкцією про призначення та проведення судової експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, а саме:
 криміналістична (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза мате-ріалів і засобів відеозвукозапису, портретна, трасологічна, баліс-тична, вибухових пристроїв, вибухових речовин і продуктів ви-буху, матеріалів і речовин);
 ґрунтознавча;
 біологічна;
 інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна);
 економічна, у т. ч. бухгалтерська;
 товарознавча, у т. ч. автотоварознавча;
 комп’ютерної техніки та програмних продуктів;
 психологічна.
З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціаль-них умов життя суспільства галузі дослідження судової експер-тизи поступово розширюються.
Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на практиці поки що немає. Принципову схему класифікації судових експертиз за організаційними, процесуальними ознаками та за видами наведено на рис. 2.1.
 Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи перед-бачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.
 Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.
 Повторна експертиза призначається в разі порушення вста-новлених вимог і правил під час проведення первинної експерти-зи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунто-ваних претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недо-статньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експертизи су-перечать іншим матеріалам справи, а також за наявності істотно-го порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визна-ватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав звинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призна-чення повторної експертизи зазначаються обставини, які викли-кають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові (експертам).
 Додаткова експертиза проводиться в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення екс-пертизи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи. За зміс-том ст. 75 КПК чи ст. 61 ЦПК додаткова експертиза призначаєть-ся після розгляду судом (слідчим) висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об’єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним уважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
У постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначити, які висновки експерта суд уважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність роз-ширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручене тому самому або іншому експертові.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Відповідно до вимог чинного законодавства в постанові (ух-валі) про призначення додаткової чи повторної експертизи обов’язково вказуються мотиви та підстава її призначення.
 Однопредметною є експертиза, під час проведення якої досліджують один вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому в ній беруть участь експерти однієї спеціальності (бухгал-тери, лікарі).
 Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є по-треба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експер-тизи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них ке-рівник експертної установи (структурного підрозділу) надає пра-во координувати діяльність інших експертів, розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів. Керівник групи експертів не користується будь-якими перевагами перед іншими експертами у вирішенні поставлених завдань. Комісія експертів дає загальний висновок за умови згоди з ним кожного з експертів, які брали участь у дослідженні. Може бути даний та-кож один висновок, що містить точку зору частини експертів, які брали участь у комісії. Експерти, які не згодні з поглядами інших експертів, дають висновок окремо. Як правило, комісійною є по-вторна експертиза.
 Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи.
Виконання комплексних експертиз обумовлене потребою розв’язання саме практичних питань. Під час проведення комплекс-них досліджень експерти використовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань. У змісті комплексного дослі-дження слід розрізняти три сторони: оперативно-тактичну, нау-кову і процесуальну.
Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути здійснений шляхом призначення кількох різних за своїм предме-том експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, техніч-ної експертизи документів.
Науковий аспект полягає в тому, що використовуються дані
і методи різних наук для розв’язання практичних питань.
Із процесуального погляду комплексні експертизи, як прави-ло, можуть бути виконані лише спеціалістами у різних галузях знань.
Головним завданням комплексної експертизи є розв’язання питань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей знань. Вирішення суміжних питань потребує, як правило, експертного дослідження з використанням різних методів та участю од-ного або кількох спеціалістів, які у своїй діяльності керуються даними різних галузей знань. Комплексні експертизи мають ви-конуватися на основі спільно визначеної для даної конкретної експертизи методики експертного дослідження.
За встановленими правилами експерти, котрі проводять ком-плексну експертизу, складають один акт експертизи, відповідаю-чи за його зміст та зроблені на основі дослідження висновки.
Перевага комплексного дослідження полягає в тому, що тут досягається всебічність вивчення (дослідження) речових доказів та завдяки цьому більша вірогідність вирішення поставленого перед експертизою завдання.
Складання єдиного висновку комплексної експертизи є більш доцільним, тому що в цьому разі в одному документі в узагаль-неному і систематизованому вигляді даються повні відповіді на поставлені перед експертизою питання. Це значно полегшує ви-користання й оцінку експертного висновку для слідчих та суддів. Перевага комплексного дослідження також полягає в можливості координування роботи кількох експертів під час розв’язання єди-ного питання, у можливості діяти за одним узгодженим планом, використовуючи різні науково-технічні методи. Враховуючи цю обставину, під час проведення комплексних досліджень бажано, аби самі експерти обирали керівника експертної комісії для коор-динації своєї роботи.
Багатооб’єктні та складні за своєю методикою експертизи, а також різноманітні дослідження відносно одного і того самого речового доказу — це комплекс різних за своїм предметом екс-пертиз, і їх не слід ототожнювати з комплексними експертизами.
Отже, за організаційними ознаками судові експертизи поділя-ють на:
• первинні;
• повторні;
• основні;
• додаткові.
За процесуальними ознаками судові експертизи поділяються на:
 однопредметні;
 комісійні;
 комплексні.
Крім того, судову експертизу класифікують:
• за місцем проведення:
 експертизи, які проводяться в експертних установах;
 експертизи, які проводяться в неекспертних установах.
Законодавство України дозволяє залучати до здійснення екс-пертиз експертів-фахівців, котрі володіють спеціальними знан-нями, для вирішення конкретних питань, що виникають у ході судової справи.
Різноманітність вирішуваних питань найчастіше не дозволяє одержати на них відповіді в рамках експертних установ. Викори-стання досягнень науково-технічного прогресу значно розширює за сучасних умов можливості науково-дослідних інститутів у проведенні нових видів експертиз.
Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (постанова слідчого, визначення суду).
Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їхнім проведенням і за дотри-манням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи;
• за термінами проведення. Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної установи (її структурно-го підрозділу) в межах:
 10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об’єктів і нескладним характером дослідження;
 1-го місяця — за матеріалами з великою кількістю об’єктів чи зі складним характером дослідження.
Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший термін установлюється за домовленістю з органом чи особою, що призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не має пере-вищувати 5 днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної уста-нови, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. У строк проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов’язаних
з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили експертизу.