Складовими елементами фінансово-господарського контролю є ревізія, аудит і судово-бухгалтерська експертиза, які, користуючись загальними методичними прийомами і процедура-ми економічного контролю, досліджують один і той самий
предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і органі-зацій. Вони виявляють негативні явища в практиці господарювання з метою ліквідації їх та неприпустимості в подальшій діяльності. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинну бухгалтерську документацію і ті самі
законодавчі й нормативно-правові акти України з питань фінансово-господарського контролю).
Разом із тим між ревізією, аудитом і судово-бухгалтерською експертизою є суттєві відмінності, обумовлені їхньою
юридичною природою, цілями і завданнями, що вирішуються.
Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу в Украї-ні» дає таке визначення ревізії: «…це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю
підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінан-сових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань» . Ревізія базується на перевірці пер-винних документів, облікових регістрів, фінансової і
статистичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей.
Перед загальними документальними ревізіями стоять завдання перевірки законності господарських операцій взагалі,
дотримання фінансової дисципліни, правильності постановки бухгалтерського обліку тощо. Тобто ревізія комплексно досліджує
фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого вдосконалення.
Дещо відрізняються завдання позапланових ревізій, що призначаються на вимогу правоохоронних органів. Якщо перший вид ревізії є одним із методів управління, то другий — способом збирання доказів щодо фактів правопорушень у господарській
діяльності. Результати ревізії оформляються актом, який має си-лу джерела доказів у слідчій та юридичній практиці .
Судово-бухгалтерська експертиза є однією з форм викорис-тання спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку,
контролю й економічного аналізу в кримінальному, цивільному і господарському процесах.
Суть судової експертизи полягає у вивченні за завданням слідчого (суду) досвідченою особою — експертом наданих у його розпорядження різних документів з метою встановлення фактич-них даних, що мають значення для розкриття правопорушень в економічній сфері. Як правило, судово-бухгалтерська експертиза досліджує окремі недоліки, виявлені ревізією, для документаль-ного обґрунтування позовних вимог, переданих у слідчі або су-дові органи, до конкретних осіб. На підставі результатів дослі-джень експерт складає висновок, який є одним із передбачених законом джерелом доказів.
Поняття «судово-бухгалтерська експертиза» і «ревізія» в практичній діяльності нерідко змішують, що призводить до зай-вих утруднень під час оперативного отримання необхідних даних щодо конкретної кримінальної справи.
Нечітке розуміння схожості та істотної відмінності між судо-во-бухгалтерською експертизою і ревізією викликане тим, що в Кримінально-процесуальному кодексі України спеціально не
регламентується призначення і проведення ревізії під час слідства і судового розгляду кримінальної справи. У розділі 5 ст. 66
Кримінально-процесуального кодексу України лише зазначено, що слідчий, прокурор і суд мають право, збираючи докази, вимагати проведення ревізії.
Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасни-ком кримінального процесу. Він може виступати свідком у спра-ві, а інколи навіть представником цивільного позивача, тоді як експерт-бухгалтер — особлива фігура в процесі з властивими лише йому процесуальними правами та обов’язками.
Також є відмінності в значенні акта документальної ревізії і висновку експерта-бухгалтера у кримінальній, цивільній і госпо-дарській справах.
Зазначені відмінності настільки суттєві, що виконання функцій ревізора експертом неприпустимо і є перепоною для
призначення його експертом-бухгалтером з даної справи.
Отже, різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визначається за:
Ø суб’єктом;
Ø об’єктом;
Ø змістом предмета;
Ø методами (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
ВІДМІННОСТІ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВІД РЕВІЗІЇ

Ревізія	Судово-бухгалтерська експертиза
За суб’єктом
Ревізія економічної і соціальної діяльності підприємств усіх форм власності здійснюється ревізійною комісією (ревізором), аудитором	У судово-бухгалтерській експертизі осо­бою, котра досліджує господарські операції, відображені в документах, що знаходяться у кримінальній (цивільній) справі, є експерт-бухгалтер
Ревізор згідно із законодавством є посадовою особою. Крім того, на недержавних підприємствах (фірмах, акціонерних товариствах, комерційних банках тощо) ревізор (ревізійна комісія) — виборна посада	Судовий експерт-бухгалтер може не бути посадовою особою. Він — самостійна процесуальна особа
Ревізор у суді і на попередньому слідстві виступає в ролі свідка і дає свідчення як свідок	Експерт-бухгалтер на попередньому слідстві й у суді дає не показання, а робить висновок на підставі проведеного дослідження. Крім того, експерт-бухгалтер є активним учасником процесу. Зокрема, у межах своєї компетенції з дозволу слідчого (суду) має право ставити запитання звинувачувано­му і свідкам
Ревізор самостійно збирає документи, необхідні для ревізії	Експерт-бухгалтер не має права самостійно збирати документи. Він досліджує господарські операції, які відображені в документах, що перебувають у кримінальній (цивільній) справі, або надані йому додатково на заявлене клопотання

За об’єктом
Об’єктами (засобами) ревізії є первинні документи і записи в облікових реєстрах, тобто лише документи бухгалтерського обліку	Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є як документи бухгалтерського обліку, так і інші матеріали кримінальної (цивільної) справи. До інших матеріалів справи належать: акти документальної ревізії; висновки експертів інших спеціальностей; протоколи допитів звинувачуваних; свідків, якщо відомості подаються як вихідні дані та використання їх пов’язане з дослідженням бухгалтерських документів
За методом
Ревізія являє собою один з методів управління народним господарством. Метод управління вклю­чає як документальний, так і фактичний контроль	Судово-бухгалтерська експертиза поряд із прийомами документальної перевірки включає і спеціальні прийоми, властиві лише даному виду досліджень господарських операцій

Закон України «Про аудиторську діяльність» дає таке визна-чення аудиту: «…це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансо-во-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою ви-значення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відпові-дності чинному законодавству та встановленим нормативам» .
Мета призначення експерта-бухгалтера — зафіксувати стан справ на підприємстві, який є предметом судового розгляду, або підтвердити правильність поданих документів, або заперечити їх, а призначення аудитора — проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати на можливі порушення і підказати методи і способи їх вирішення.
В умовах ринкових відносин значно зростає потреба в конкретній і достовірній економічній інформації, необхідній для прийняття оптимальних управлінських рішень. Це викликає необхід-ність ведення бухгалтерського обліку й організації аудиту на сучасному рівні. У той час як бухгалтерський облік є економіч-ною інформацією, яка відображається у формах звітності, що на-дається, аудитор установлює достовірність цих даних за допомо-гою незалежних перевірок.
Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності на підставі аналізу та перевірки бухгал-терських документів, звітів, балансу, розрахунків, інших документів суб’єкта господарювання.
Кінцевим результатом аудиторської діяльності є висновки ау-дитора про правильність і достовірність звітності підприємств і організацій, її відповідність чинному законодавству і встановле-ним нормам.
У разі виявлення в ході аудиторської перевірки корисливих зловживань з боку службових осіб суб’єктів підприємницької ді-яльності аудитор зобов’язаний повідомити про це відповідні пра-воохоронні органи і надіслати їм матеріали, які свідчать про ско-єння злочину. Що стосується працівників органів дізнання і попереднього слідства, то вони у межах своєї компетенції мо-жуть вимагати від аудиторів і аудиторських фірм матеріали, які дають можливість пересвідчитись у скоєнні корисливих злочинів.
Отже, найсуттєвіша відмінність судово-бухгалтерської експе-ртизи від аудиту полягає в тому, що параметри її дослідження обмежені колом питань, поставлених перед нею правоохоронни-ми органами, а також цільовим використанням висновків експер-тизи в системі доказів правовідносин.
Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії, яка проводиться за ініціативою правоохоронних органів як найближчого до судово-бухгалтерської експертизи виду конт-ролю, та аудиту, який є незалежним видом контролю, наведені в табл. 1.3.
Аналізуючи дані наведеної таблиці, можна зробити висновок, що судово-бухгалтерська експертиза відрізняється від аудиту та ревізії і за сутністю, і насамперед за підставами для проведення. Кожний вид контролю має свою сферу застосування, суб’єктів, що їх проводять, а також належно затверджену нормативну базу. Незважаючи на те що і аудит, і судово-бухгалтерська експертиза, і ревізія, яка проводиться за ініціативою правоохоронних органів, — це форми контролю, вони істотно різняться за багатьма основни-ми характеристиками.
Таким чином, під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ слідчий і суд нерідко вдаються до викори-стання спеціальних знань у різних галузях, у тому числі у сфері бухгалтерського обліку, у частині організації
методики і техніки проведення досліджень.

Таблиця 1.3
ВІДМІННОСТІ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВІД АУДИТУ ТА РЕВІЗІЇ,
ЯКА ПРОВОДИТЬСЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

№ з/п	Критерій порівняння	Судово-бухгалтерська експертиза	Аудит	Ревізія, яка проводиться з ініціативи органів дізнання та попереднього слідства
1	Сутність да­ного виду кон­тролю	Експертиза — спосіб доведення протиправних дій осіб, які проходять у кримінальній справі, з використанням спеціальних знань експерта-бухгалтера	Аудит — незалежна перевірка публічної фінансової звітності та іншої інформації аудитором з метою формулювання висновків щодо повноти та адекватності відображення всіх суттєвих аспектів фінансово-господарської діяльності господарюючого суб’єкта	Ревізія — спосіб збору доказів органом дізнання і слідчим з використанням спеціальних знань ревізора
2	Безпосередня підстава для проведення	Постанова органу дізнання, слідчого або суду	Наказ керівника підприємства, оскільки це добровільна перевірка, яка призначається саме за рішенням керівництва, крім деяких випадків обов’язкового аудиту (банки)	Наказ керівника підрозділу державної контрольно-ревізій­ної служби або керівника вищого (відносно до підприємства) органу управління
3	Регламентація порядку призначення та проведення	Порядок призначення та проведення експертизи, права та обов’язки експерта-бухгалтера регламентуються кримінально-процесуальним законодавством України і Законом України «Про судову експертизу»	Порядок призначення та проведення аудиторської перевірки, права та обов’язки аудитора регламентуються Законом України «Про аудиторську діяльність»	Порядок призначення і проведення ревізії, права та обов’яз­ки ревізора регламентуються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»
4	Сфера застосування	Судово-бухгалтерська експертиза — це слідча дія, яку призначають після порушення кримінальної справи	Взагалі аудит проводять з ініціа­тиви господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством. Так, наприклад, усі комерційні банки мають обов’язково проводити аудит щороку згідно із законодавством	Ревізія, яку проводять з ініціативи органів внутрішніх справ, — це використання адміністративно-правового інституту з метою розслідування. Вона може бути призначена до і після порушення кримінальної справи
5	Суб’єкти контролю	Експерт-бухгалтер — процесуальна особа, яка бере участь у попередньому розслідуванні та в судовому процесі, має право бути присутньою під час проведення слідчих дій і ставити допитуваним запитання	Аудитор — це незалежна особа, що проводить аудит на підприємстві. Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на аудиторську діяльність на території України. Інформація, якою він користується згідно з Національними нормативами, має бути суто конфіденційною	Ревізор є учасником поперед­нього слідства, але він не має ніяких процесуальних прав на стадії кримінального процесу. У суді він може бути допитаний як свідок
6	Порядок вико­ристання ма­теріалів у про­цесі контролю	Діяльність експерта-бухгал­тера обмежена рамками матеріалів, надісланих йому слідчим. Жодних самостійних дій щодо збору і пошуку додаткових матеріалів експерт-бухгалтер проводити не може	Аудитор не має права відшукувати або вимагати матеріали, які йому не надали добровільно, оскільки він діє разом із керівництвом підприємства. Але при цьому, якщо аудитор уважає, що надана інформація неповна і не висвітлює всебічно справжній стан об’єктів обліку, він має право відмовитися від складання будь-якого висновку (згідно з Національним нормативом № 26)	Ревізор, крім аналізу отриманих від слідчого матеріалів, може здійснювати самостійні дії щодо пошуку і збору додаткових матеріалів про корисливі зловживання, проведення інвентаризацій, застосування інших методів фактичного контролю
7	Оформлення результатів контролю	За результатами експертного дослідження експерт-бухгал­тер складає висновок, який сам підписує. Висновок експерта-бухгал­тера — процесуальний документ, який є самостійним джерелом доказів	Після проведення аудиту аудитор складає аудиторський висновок, який містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності	За результатами ревізії ревізор складає акт, який підписує він сам, а також керівник і голов­ний бухгалтер підприємства. Акт затверджується особою, яка призначила ревізію