Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, а також суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Вище ми розглянули методику перевірки правильності формування скоригованого валового доходу платника податку на прибуток, а також методику перевірки правильності формування його валових витрат, які зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток. Іншим важливим елементом, який також зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток, є амортизаційні відрахування.
Згідно із підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат платника податку на прибуток витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Згідно із підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
- поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.
Під час перевірки ревізор повинен використовувати норми пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у якому наведений порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань.
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.
Амортизаційні відрахування розраховуються за квартал і рівними частинами відносяться на зменшення скоригованих валових доходів платника податку на прибуток щомісяця в рівних частках. Це означає, що вартість груп основних фондів протягом кварталу не змінюється.
Балансова вартість групи основних фондів на початок кварталу розраховується за формулою:
Б(а)=Б(а - 1) + П(а -1)-В(а- 1) –А(а-1),
де Б(а) — балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б(а- 1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;
П(а- 1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував
звітному;
В(а- 1) — сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
Для амортизації нематеріальних активів в системі податкового обліку застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником податку на прибуток самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів врегульований пунктом 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, якщо платник податку на прибуток зареєстрований платником податку на додану вартість.
У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку на прибуток для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених таким платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток зареєстрований платником податку на додану вартість.
У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.
У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій).
У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів груп 1, 2 чи 3 в зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість таких об'єктів для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. Зворотне введення основних фондів після проведення їх капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюється у загальному порядку.
У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з не залежних від платника податку на прибуток обставин вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податку на прибуток змушений відмовлятись від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеному законодавством), такий платник податку в звітному періоді, на який припадає така заміна:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, який підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно основних фондів цих груп.
Норми амортизації основних фондів встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок кварталу в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):
- група 1 — 1,25 відсотка;
- група 2 — 6,25 відсотка;
- група 3 — 3,75 відсотка.
При цьому платник податку на прибуток може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи З, придбаних після 1 липня 1997р. за такими нормами (у розрахунку на календарний рік):
- 1-й рік експлуатації — 15 відсотків;
- 2-й рік експлуатації — ЗО відсотків;
- 3-й рік експлуатації — 20 відсотків;
- 4-й рік експлуатації — 15 відсотків;
- 5-й рік експлуатації — 10 відсотків;
- 6-й рік експлуатації — 5 відсотків;
- 7-й рік експлуатації — 5 відсотків.
Ревізор повинен звернути увагу на те, що зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку на прибуток, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою або платниками податку на прибуток, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку, відповідно до закону.
Ревізор повинен враховувати, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
- придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
- придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
- утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. Крім того, не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
- витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
- витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
- Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів належать:
- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;
- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2 і 3 основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Під час перевірки ревізор повинен зважати на те, що безкоштовно отримані основні фонди не підлягають амортизації, але витрати у зв'язку з
поліпшенням таких основних фондів підлягають амортизації незалежно від того, коли відбулася така безкоштовна передача. Також треба враховувати, що основні фонди, внесені у статутний фонд, не вважаються безкоштовно отриманими, а вважаються придбаними в обмін на корпоративні права, тому на такі основні фонди амортизація повинна нараховуватись.
У Декларації про прибуток підприємства сума нарахованих амортизаційних відрахувань відображається у рядку 34 на основі інформації додатка «М» до декларації.
Важливою особливістю процесу нарахування амортизації основних фондів та нематеріальних активів у податковому обліку є його відмінність від системи бухгалтерського обліку та, відповідно, непорівнянності інформації. Тому з системи бухгалтерського обліку ревізор може отримати інформацію лише про зміни у складі основних фондів, а з метою нарахування амортизації у податковому обліку платники податку на прибуток зобов'язані вести окремий від бухгалтерського облік основних фондів у розрізі груп та їх об'єктів.
Ще однією важливою особливістю є те, що з метою визначення амортизаційних відрахувань, які за своїм підлягають зменшенню з метою оподаткування, передбачений рядок 35 Декларації про прибуток підприємства, який заповнюється на підставі додатка «Н» до Декларації. У цьому додатку відображаються амортизаційні відрахування, які за своїм змістом підлягають зменшенню з метою оподаткування по основних фондах та нематеріальних активах, що використовуються у зв'язку зі: створенням та продажем інноваційного продукту, діяльністю резидента платника податку за межами України, продажем на території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, продажем товарів, робіт, послуг (за винятком грального бізнесу) підприємствами, заснованими всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.