Під час перевірки ревізор повинен звернути увагу на правильність визначення платником податку на прибуток валових витрат за операціями з основними фондами і нематеріальними активами.
Загальна сума витрат від цих операцій повинна відображатись платником податку на прибуток у рядку ЗО Декларації про прибуток підприємства і заповнюється вона на підставі інформації додатка «І» до Декларації.
У рядку 30.1 додатка «І» відображаються витрати, пов'язані з утриманням основних фондів, які знаходяться на консервації. Виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів будь-якої групи у зв'язку з його консервацією здійснюється за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України. При цьому балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля, амортизаційні відрахування не нараховуються. Витрати, пов'язані з утриманням основних фондів, які знаходяться на консервації, відносяться до валових витрат
платника податку на прибуток згідно з підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У рядку 30.2 додатка «І» відображається залишкова вартість об'єкта основних фондів групи 1 у разі досягнення, за наслідками амортизації, балансовою вартістю такого об'єкта розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля. Зазначений порядок встановлений підпунктом 8.3.7 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У рядку 30.3 додатка «І» відображається сума перевищення балансової вартості окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів над виручкою від продажу. Ці суми відносяться до валових витрат платника податку на прибуток згідно з підпунктом 8.3.4 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У рядку 30.4 додатка «І» відображається сума балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1 у разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з не залежних від платника податку обставин вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовлятися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеному законодавством).
У тому самому додатку платники податку на прибуток повинні відображати ряд інших витрат, що відносяться до валових витрат і пов'язані з операціями з основними фондами та нематеріальними активами, у тому числі (у разі продажу невиробничих основних фондів) суму витрат платника податку, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням, а також балансову вартість груп 2 і 3 у разі, якщо на початок звітного періоду вони не містять матеріальних цінностей (остання норма не застосовується при визначенні платником податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду)).
Під час перевірки витрат, пов'язаних з операціями з основними фондами та нематеріальними активами, ревізор повинен враховувати норми статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» від 20.12.2001р. № 2905-ІП, частиною третьою якої передбачено, що «... для цілей оподаткування амортизація на основні фонди II та III груп, які виведені з експлуатації, не нараховується» (діє з 09.01.2002р. - дата публікації в газеті «Урядовий кур'єр»),а також наказу ДПА України від 13.02.2002р. №68, яким затверджене «Податкове роз'яснення щодо застосування абзацу третього статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» платниками податку на прибуток підприємств».
і Джерелом інформації для проведення ревізії витрат, пов'язаних з операціями з основними фондами та нематеріальними активами, в першу чергу є дані реєстрів податкового обліку основних фондів та нематеріальних активів. Це пояснюється тим, що в умовах дії П(с)БО 7 «Основні засоби» та П(с)БО 8 «Нематеріальні активи» бухгалтерський і податковий облік, насамперед, основних фондів (засобів) значно відрізняється. Тому не завжди дані системи бухгалтерського обліку будуть джерелом повної і достовірної інформації для ревізора. Проте вони також повинні використовуватись під час перевірки.