Перевірка правильності визначення доходів від врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості
Перевіряючи ці доходи, ревізор повинен проаналізувати додаток «Д» до Декларації про прибуток підприємства, порівняти їх з даними бухгалтерського обліку підприємства, а також розглянути згідно з вимогами законодавчих і нормативних документів.
Безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
1) заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;
Сума безнадійної кредиторської заборгованості по кредитних угодах, по яких минув термін задоволення позову, відображається у рядку 5.1 додатка «Д» до Декларації про прибуток підприємства, а в системі бухгалтерського обліку списується проведенням за дебетом рахунків 60 «Короткострокові позики» або 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» та кредитом субрахунка 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»;
2) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується.
Відповідно до вимог підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку на прибуток (кредитор) має право зменшити суму валового доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), якщо покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з платником податку оплату їх вартості. Зазначене зменшення здійснюється, якщо платник податку звернувся із заявою до суду (господарського суду) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна.
Якщо суд визнав боржника банкрутом, валові доходи підприємства-кредитора так і залишаються зменшеними.
Активи, отримані кредитором унаслідок завершення ліквідаційної процедури і реалізації майна позичальника, включаються до складу валових доходів кредитора у тому податковому періоді, коли вони були фактично одержані. Ці засоби відображаються у рядку 5.12 додатка «Д» до Декларації про прибуток підприємства як суми, що надійшли в рахунок погашення заборгованості внаслідок завершення ліквідаційної процедури та реалізації майна позичальником, попередньо відшкодованої кредитором за рахунок страхового резерву або виключеної з валового доходу.
У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються проведеннями за дебетом рахунків обліку активів (28 «Товари», 23 «Виробництво», 20 «Виробничі запаси», 31 «Рахунки в банках», тощо) та за кредитом субрахунків 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо підприємство-кредитор не звернулося в суд, воно зможе відшкодувати безнадійну заборгованість тільки після закінчення терміну її позовної давності (три роки) шляхом включення до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (це питання докладніше розглянуто питанні 4 цієї теми);
3) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
4) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
5) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
У ході перевірки ревізор також повинен перевірити структуру та обгрунтування з точки зору вимог системи законодавства інших видів доходів, що входять до складу об'єкта оподатковування підприємства (які відображаються у додатку «Е» до Декларації про прибуток), а також доходів, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів підприємства з метою оподаткування (відображаються у додатку «Є» до Декларації про прибуток). У ході такої перевірки необхідно використовувати норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання», а також інших законодавчих та нормативних документів.
|