Під час перевірки зазначених показників ревізор повинен звернути увагу на специфіку складу доходів цієї категорії, до яких належать:
1) дохід від операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами у вигляді прибутку від торгівлі цінними паперами та прибутку від торгівлі деривативами (платник податку на прибуток повинен вести окремий облік фінансових операцій по торгівлі цінними паперами і деривативами);
2) дохід від операцій з валютними цінностями у вигляді коштів від продажу іноземної валюти, різниці за результатами перерахунку на останній робочій день звітного періоду іноземної валюти (позитивна різниця), дебіторської заборгованості в іноземній валюті (позитивна різниця) та кредиторської заборгованості в іноземній валюті (негативна різниця);
3) дохід від торгівлі борговими зобов'язаннями та вимогами.
Цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
Порядок формування доходів підприємства від основних, що найчастіше зустрічаються на практиці, операцій з цінними паперами, валютними цінностями і борговими зобов'язаннями та їх відображення у Декларації про прибуток такий:
1) ревізор повинен зважати на те, що однією з особливостей визначення прибутку до оподаткування від операцій з цінними паперами і деривативами є те, що підприємство повинно відображати у Декларації з податку на прибуток лише прибуток від такої діяльності (суму перебільшення валових доходів над валовими витратами). Отже, окрема сума валових доходів від такої діяльності підприємством у податковому звіті окремо не вказується, хоча для його заповнення вона має бути визначена у системі податкового обліку підприємства. Відповідно до цього принципу у рядках 2.1 та 2.2 додатка «Б» до Декларації з податку на прибуток підприємства повинен відображатися прибуток, отриманий від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом звітного періоду, який визначається шляхом зменшення валового доходу, отриманого (нарахованого) у зв'язку з продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, на суму витрат, пов'язаних з придбанням цінних паперів і деривативів. Збитки від цих операцій за результатами податкового періоду переносяться на зменшення валового доходу майбутніх податкових
періодів від таких операцій з урахуванням офіційного індексу інфляції за встановленим порядком. При цьому, як вже зазначалось вище, підприємство — платник податку на прибуток повинно вести окремий облік фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами і деривативами.
Ще одна особливість операцій з цінними паперами визначена у підпункті 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою не включаються до складу валового доходу суми одержаного підприємством - платником податку на прибуток емісійного доходу. Тобто при первинному розміщенні власних цінних паперів, що дають корпоративні права, не обкладаються податком на прибуток ні номінальна вартість таких цінних паперів, ні можливий емісійний дохід.
2) у рядку 2.3 додатка «Б» до Декларації з податку на прибуток підприємства повинен відображатись валовий дохід підприємства від продажу іноземної валюти — сума у гривнях, отримана від продажу іноземної валюти (забігаючи у перед, зазначимо, що у додатку «З» до Декларації з податку на прибуток підприємства у рядку 29.12 відображаються відповідні витрати у вигляді балансової вартості проданої іноземної валюти на дату продажу, а в рядку 29.11 того самого додатка — витрати на оплату послуг суб'єктів валютного ринку, які здійснювали зазначені обмінні операції).
Також ревізору необхідно пам'ятати, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні„ (обмінні) операції за дорученням підприємства), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
3) у рядку 2.4 додатка «Б» до Декларації з податку на прибуток підприємства відображається позитивна різниця від перерахунку іноземної валюти, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, у гривні - в разі збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України (знову ж, забігаючи у перед, зазначимо, що у разі зменшення валютного обмінного курсу Національного банку України від'ємна різниця від перерахунку в гривні іноземної валюти, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, відображається у рядку 29.9 додатка «З» до Декларації з податку на прибуток підприємства).
4) у рядку 2.5 до Декларації з податку на прибуток підприємства повинна відображатись позитивна різниця від перерахунку дебіторської
заборгованості в іноземній валюті, що перебувала на обліку платника податку на прибуток на кінець звітного періоду, в гривні — при збільшенні офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України, а також від'ємна різниця від перерахунку кредиторської заборгованості — в разі зменшення офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України, (при зменшенні валютного (обмінного) курсу Національного банку України від'ємна різниця від перерахунку в гривні дебіторської заборгованості в іноземній валюті, що перебувала на обліку у платника податку на кінець звітного періоду, а також позитивна різниця від перерахунку кредиторської заборгованості у разі збільшення вказаного курсу відображаються у рядку 29.10 додатка «З» до Декларації про прибуток підприємства);
У такому самому порядку відображається різниця від перерахунку при погашенні дебіторської або кредиторської заборгованості протягом звітного періоду.
Порядок перерахунку суми дебіторської або кредиторської заборгованості аналогічний порядку перерахунку вартості іноземної валюти.