Практика контрольно-ревізійної роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями. Перевіряючи операції по тарі та тарних матеріалах, ревізор повинен вияснити:
1) правильність віднесення запасів до тари та тарних матеріалів;
2) яка частина тари обліковується на рахунках 115 «Інвентарна тара» та 204 «Тара й тарні матеріали»;
3) джерела надходження тари;
4) спосіб використання тари.
Ревізор зобов'язаний знати, що тара, яка приймається від постачальника, обліковується як матеріали (тара багаторазового використання). Заставна тара обліковується за кількістю.
Ревізор зобов'язаний перевірити правильність прийому тари, стан обліку та розрахунків з постачальниками. Джерелами такої перевірки є:
• прийомні та комерційні акти;
• накладні;
• прибуткові ордери;
• накладні по внутрішньому переміщенню тари.
Як правило, тара, розвантажена і прийнята експедитором, повинна бути здана на підприємство за накладною. Важливе значення при перевірці тари має ревізія повноти оприбуткування. Слід пам'ятати, що тара одноразового використання не підлягає поверненню. Ревізор повинен вияснити подальше використання такої тари. По поворотній та заставній тарі слід перевірити умови повернення, правильність проведення розрахунків з товароздавальниками, обґрунтованості зниження здавальних цін та правильності визначення фінансових результатів з тарою. Ревізор зобов'язаний при цьому знати, що підприємство, яке одержало продукцію чи матеріали в дерев'яній тарі, облік останніх веде за вартістю 40% від суми нової тари. Обов'язковій перевірці підлягає правильність відображення витрат по тарі в собівартості продукції.
При перевірці МШП ревізор зобов'язаний звернути увагу на:
1) умови зберігання МШП в складському приміщенні;
2) наявність договорів про матеріальну відповідальність;
3) порядок оформлення операцій по руху МШП;
4) наявність маркування спецодягу, спецвзуття;
5) правильність віднесення МШП до складу запасів. Необхідно пам'ятати, що до складу МШП, які обліковуються у складі запасів, відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому процесі чи для управління підприємством терміном ,що менший року або одного операційного циклу (якщо він більший за рік);
6) своєчасність проведення інвентаризації МШП.
Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу, спец-взуття. При цьому слід вияснити:
• хто має право на таке отримання;
• за рахунок яких джерел;
• норми видачі тощо.
Після перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей ревізор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей.
У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даними інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні не оприбутковувалися.
У деяких випадках за даними бухгалтерського обліку не проводиться списання матеріальних цінностей. Тому, перевіряючи факти списання матеріальних цінностей, ревізор повинен знати, чи використовуються вказані матеріальні цінності у технологічному процесі та якими є їхні норми витрат на виготовлення одиниці продукції. Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного обліку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.