Як терміни, що визначають розмір вартості страхової послуги (плати за страхування), використовуються терміни “страховий тариф”, “страховий платіж”, “страхова премія”, “страховий внесок”.
Страховий тариф (або тарифна ставка ) Tc(?c) - ставка страхової премії з одиниці страхової суми за встановлений період страхування ?c, на підставі якої розраховується відповідна страхова премія. За можливу одиницю страхової суми у вітчизняній практиці беруть 100 грн., у страхуванні життя можна також використовувати як одиницю страхової суми 1000 грн.
Страхові тарифи за обов’язковими видами страхування встановлюються законами про обов’язкове страхування або органом виконавчої державної влади, що уповноважений законодавцем. Страхові тарифи за добровільними видами страхування розраховуються страховиком самостійно (із застосуванням актуарної математики) у вигляді базових розмірів цих тарифів для конкретних ризиків, прийнятих на страхування, і конкретних видів об’єктів страхування. Страховик визначає розмір базових страхових тарифів з тією умовою, що коштів, які сплачені страхувальниками у вигляді страхових премій, повинно бути достатньо для здійснення можливих страхових виплат за всіма договорами страхування, укладеними за цим видом страхування за певний період часу.
Тому встановлення страховиком розміру базових страхових тарифів і наступний розрахунок на їхній основі можливого обсягу страхових премій не мають довільного характеру, а залежать від великої кількості фактичних (статистичних) даних і використовуваних імовірнісних характеристик конкретного набору страхових ризиків, тобто переліку подій, що можуть призвести до визначених страхових випадків, у тому числі від витрат на страхові виплати за цим видом страхування з урахуванням обсягу власних витрат страховика, коли він здійснює страхову діяльність з цього виду страхування.
Оскільки страховий тариф є питомою платою за прийняті страховиком договірні страхові зобов’язання по здійсненню страхових виплат після настання страхового випадку, конкретний розмір тарифу в договорі добровільного страхування визначається за взаємною згодою сторін на підставі базових страхових тарифів, що актуарно розраховані страховиком. Слід зазначити, що при обов’язковому страхуванні максимальні розміри страхових тарифів або методика їхніх розрахунків, з урахуванням норм витрат страховика на ведення справи, встановлюються законодавчо.
Коли встановлюється конкретний страховий тариф, то звичайно використовується система ризикових коефіцієнтів, що максимально об’єктивізує значення базових тарифів стосовно конкретного об’єкта страхування. Ці коефіцієнти дозволяють враховувати різні чинники, що впливають на можливість настання страхових випадків і на обсяг страхових виплат щодо конкретного об’єкта страхування. Наприклад, при страхуванні автотранспорту від аварій необхідно за допомогою ризикових коефіцієнтів врахувати вплив таких чинників, як марка автомобіля, рік випуску, період експлуатації, колір кузова, стаж водія- страхувальника, реальні дані про технічний стан головних вузлів і агрегатів.
Страхова премія (страховий платіж, або страховий внесок) Pc(?c) – плата за страхування, що страхувальник сплачує страховику за прийняте останнім на себе зобов’язання здійснити страхову виплату страхувальнику при настанні страхового випадку, передбаченого в договорі страхування, протягом терміну ?c. Розмір страхової премії визначається за формулою:
Pc(?c) = Tc(?c)?S0 , (1.1)
де S0 – відповідна страхова сума, встановлена у договорі страхування.
Якщо в будь-якій сфері матеріального виробництва договір купівлі-продажу є завершальною фазою виробничого процесу (фазою споживання), то при страхуванні, яке спрямовано на формування страховиком страхового фонду, продаж страхового продукту є необхідною умовою початку циклу діяльності страховика із здійснення страхової послуги, що передбачена договором страхування. Цю особливість оплати страхової послуги підкреслює самий термін “премія” (лат. premium – той, що випереджає), тобто аванс, передоплата за майбутні роботи, послуги.
Страховими внесками звичайно називають конкретні окремі частини страхової премії (страхового платежу), що неодноразово (наприклад, регулярно при довгостроковому страхуванні життя) сплачуються страхувальником згідно з умовами договору страхування.
Страхування як економічна категорія охоплює сферу тільки перерозподільних відношень, не створюючи прибавочної вартості. Тому страхова премія відбиває відшкодувальний характер страхової угоди, що здійснюється страхувальником і страховиком, і є платою за специфічну умовну послугу (ціною цієї послуги), що буде зроблена страховиком страхувальнику за договором добровільного страхування або в порядку обов’язкового страхування, що передбачене законом. Завдяки страховим преміям страхувальників формуються як страховий фонд, який використовується страховиком для страхових виплат, так і обсяг коштів, що потрібні для покриття поточних витрат страховика.
Якщо страховий тариф виражений у грошових одиницях із кожних 100 одиниць страхової суми чи у відсотках від страхової суми за встановлений період часу, то страхова премія визначається, як добуток встановленого значення страхового тарифу на страхову суму, розділений на 100 і помножений на період страхування, виражений у тих самих одиницях часу, для яких розраховувалися вихідні значення базових тарифів. Якщо страховий тариф виражений у грошових одиницях із розрахунку на один об’єкт страхування за встановлений період часу, то страхова премія визначається, як добуток цього страхового тарифу на кількість об’єктів страхування і на період страхування, виражений у тих самих одиницях часу, що й період, за який розраховувалися відповідні базові тарифи.
Оскільки плата за страховку розраховується на основі страхових тарифів, які конкретно зазначені у договорі страхування, то за правильно розрахованими тарифами забезпечуються і потрібний обсяг коштів на накладні витрати страховика, і можливість страховика виконувати взяті на себе зобов’язання перед страхувальниками, а також рівень необхідної фінансової усталеності страхових операцій.
Страхова премія може бути сплачена єдиним внеском або вноситися по частках, в розстрочку у розмірах і в термін, що встановлюються при укладанні договору страхування. Договір страхування звичайно набирає сили після сплати всієї або першої частини страхової премії (якщо інше не передбачено договором або законом).