Цінні папери мають номінальну і ринкову вартість або ціну. Номінальною (особовою) називають вартість, зазначену на цінному папері. Але купівля-продаж генних паперів провадиться не за номіналом, а за цінами, що складаються на ринку цінних паперів. Ціна, за якою папери продаються і купуються на ринку, називається ринковою ціною або курсом цінних паперів.
Курсова вартість цінних паперів постійно коливається залежно від зміни співвідношень між попитом на ті або інші цінні папери та їх пропозицією на ринку. У свою чергу, попит і пропозиція залежать від очікуваної зміни рівня позичкового процента, а за звичайними акціями - і доходів, які визначаються, насамперед, перспективами розвитку корпорації, що випустила акції, а також станом політичної обстановки, загальною економічною ситуацією в країні.
На курс цінних паперів також впливає стан державних фінансів і грошового обігу. Інфляційне знецінення грошей призводить до зменшення попиту на цінні папери з фіксованим доходом, і водночас зростає попит на звичайні акції, облігації, що конвертуються.
Формування курсової вартості акцій
Акція є цінним папером, який дає право його власнику брати участь в управлінні акціонерним товариством, його прибутками і розподілі залишків майна при його ліквідації.
Акція має номінальну (ціна, позначена на акції) і ринкову (ціна, за якою реально купується акція або курсова) вартість.
Залежно від особливостей порядку нарахування та виплати дивідендів акції поділяються на привілейовані та звичайні.
Прибуток за акціями сплачується у вигляді дивіденду, під яким розуміється частина чистого прибутку акціонерного товариства, що підлягає розподілу між акціонерами. Держателі привілейованих акцій користуються перевагами на отримання дивіденду, мінімальний розмір якого повинен гарантуватися при випуску таких акцій. Оскільки комерційні інтереси держателів привілейованих акцій захищені, їх володарі, як правило, не мають права голосу в акціонерному товаристві.
Дивіденд за привілейованими акціями, як правило, оголошується у відсотках від номіналу; його сума на одну акцію буде дорівнювати:

DП А= N F, (8.1)

де N - номінал привілейованої акції ;
F - ставка сплачуваних відсотків у відносних одиницях:
Дивіденд за звичайними акціями залежить від результатів діяльності акціонерного товариства і нараховується за рішенням зборів акціонерів (проміжкові дивіденди можуть нараховуватися за рішенням ради директорів акціонерного товариства). Дивіденд за звичайними акціями за минулий рік може не виплачуватися (наприклад, у випадку збитків або направлення отриманих прибутків за рішенням зборів акціонерів на розширення діяльності акціонерного товариства). Оскільки комерційні інтереси тримачів акцій у цьому плані не захищені, вони наділяються правом голосу в акціонерному товаристві.
Курс акції залежить від річного дивіденду, який вона приносить, рівня позичкового процента та співвідношення між пропозицією акцій та попитом на них. Іншими словами, курс акцій знаходиться в прямій залежності від розміру одержуваного за ними дивіденду й у зворотній залежності від рівня позичкового (банківського) відсотка. Тобто курс акції тим вищий, чим більшим є дивіденд, що виплачується за нею, і чим нижчим є рівень позичкового процента, оскільки, купуючи акції, власник грошового капіталу завжди порівнює виплачуваний за ними дивіденд з тим доходом, який він міг би одержати, поклавши свій капітал у банк, тобто з позичковим процентом.
Припустимо, що акція, незалежно від її номінальної вартості, дає щорічно дивіденд у 12 грн., а рівень позичкового процента дорівнює 4, тоді середній курс акції (без урахування співвідношення попиту і пропозиції на ринку) становитиме 300 грн., оскільки саме така сума, покладена у банк із розрахунку 4% річних, принесе дохід, який дорівнює 12 грн.
Середній курс акції дорівнює сумі грошового капіталу, яка принесе дохід, що дорівнює дивіденду, в разі вкладання цієї суми в банк (чи передачі у позччку). Цей процес встановлення ціни акції залежно від реально принесеного нею прибутку називається капіталізацією прибутку і здійснюється через фондові біржі, через ринок цінних паперів.
Курс акцій = Дивіденд / Банк, відсоток X 100%. (8.2)
За допомогою наведеної формули легко можна підрахувати курс привілейованої акції, тоді як оцінка курсу звичайної акції пов'язана з труднощами, бо розмір річного дивіденду за такими акціями можна тільки передбачити.
З курсовою ціною акції пов'язаний установчий прибуток акціонерної компанії. Він утворюється як різниця між сумарною курсовою вартістю акцій, що емітуються, і сумою грошового капіталу, вкладеного засновниками в організацію компанії, незалежно від форми вкладення - чи то оплата акцій за номіналом, чи мінімальний внесок або ж оплата підприємства, що підлягає придбанню засновниками.
Курсова ціна акції акціонерного товариства закритого типу, за якою вона продається всередині товариства, визначається вартістю чистих активів товариства, що приходяться на одну оплачену акцію, і називається балансовою вартістю акцій:
Б = А/К, (8.3)
де Б - балансова вартість акції, гр. одн.;
А - чисті активи акціонерного товариства , гр. одн. ;
К - кількість оплачених акцій , шт.
Балансова вартість акції застосовується при лістингу акцій.

Формування курсової вартості облігацій

Облігація - боргове зобов'язання, відповідно до якого позичальник гарантує кредитору виплату визначеної суми після закінчення певного терміну, а також виплату прибутку. Джерелами прибутку від інвестування засобів в облігації є виплачувані на них відсотки, а також різниця між ціною, за якою вони купуються, і їхньою номінальною вартістю, за якою, як правило, вони викуповлються емітентами. При розрахунках прибутковості покупки облігацій використовують поняття їхнього курсу, що визначається за загальним виразом:
K=P/N *100
де Р - ціна облігації;
N - номінальна вартість облігації.
Курс облігації залежить від її номінальної вартості, річного доходу, який вона приносить, рівня позичкового процента, кількості років, що залишилися до погашення облігації, та співвідношення між пропозицією облігацій та попитом на них.
Середній курс облігації, за яким рівень доходів і рівень позичкового процента однакові, дорівнюватиме номінальній вартості. Якщо ж рівень доходу за облігацією нижчий за рівень позичкового процента, то її середній курс буде меншим за номінальну вартість, а при рівні доходу за облігацією вищому за рівень позичкового процента - більшим.
Середній курс облігації визначається за формулою:
Koc = (Cн +Нд) 100нРп
де Сн - номінальна вартість облігації; н --кількість років, що залишилися до погашення облігації; Рп - рівень позичкового процента.
Приклад 8.1. Припустимо, що інвестор придбав за номіналом нову п'ятипроцентну облігацію вартістю 1000 гр. од. При рівні позичкового процента 5%. На момент перепродажу облігації рівень позичкового процента піднявся вдвічі, тому за номіналом її ніхто не захоче купити. За ті ж гроші, віддавши їх у позичку (або поклавши в банк), можна одержати дохід у розмірі 10%. Курс облігації за умови, що до її погашення залишається один рік, становитиме 955 гр. од. Витративши цю суму на придбання облігації, її власник через рік одержить дохід у розмірі 10% на початкове витрачений капітал. Через рік облігація буде погашеною, а її власник одержить 1000 гр. од., заробивши на різниці у цінах 45 гр. од., і, крім того, за рік йому будуть нараховані та виплачені як проценти 50 гр. од. Увесь дохід 95 гр. одн. - це 10% вкладеного капіталу. Лкщо ж облігація підлягає погашенню через три роки, вона оцінюється у 855 гр. од.
Інший випадок. Рівень позичкового процента на момент перепродажу облігації не підвищився, а зменшився до 3%. Тоді курс облігації, термін погашення якої настає через рік, дорівнював би 1019 гр. од., а тієї, що підлягає погашенню через три роки - 1055 гр. од.