Економічні засади діяльності кредитної спілки. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
• вступних та пайових внесків членів кредитної спілки;
• плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від впровадження інших видів статутної діяльності;
• доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
• грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
• інших надходжень, не заборонених законодавством.
Майно кредитної спілки є її власністю. Для забезпечення своєї діяльності кредитна спілка створює резервний фонд та інші фонди. Резервний фонд призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів. Резервний фонд кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного фонду. У разі ліквідації кредитної спілки невикористані кошти резервного фонду розподіляються між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:
• приймає вступні та пайові внески від членів спілки;
• надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.
Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 10 відсотків вартості активів кредитної спілки;
• залучає на договірних умовах кошти своїх членів на депозитних рахунках як у готівковій, так і безготівковій формі, у тому числі заробітну плату та інші доходи членів безпосередньо з місць їх нарахування. Розмір вкладів одного члена кредитної спілки не може перевищувати 20 відсотків від загальних пасивів кредитної спілки;
• виступає поручителем, виконанняяледом спілки зобов’язань перед третіми особами у межах вкладів даного члена кредитної спілки;
• розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах комерційних банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, та в Національній асоціації кредитних спілок України, а також стає власником державних цінних паперів, перелік яких встановлюється уповноваженим органом;
• залучає на договірних умовах кошти Національної асоціації кредитних спілок України, кредити банків у сумі, що не перевищує 50 відсотків вартості активів кредитної спілки на момент залучення, виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням уповноваженого органу;
• оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг, у тому числі житлово-комунальних, у межах вкладів члена кредитної спілки або наданого йому кредиту;
• здійснює благодійництво за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
Провадження кредитною спілкою іншої діяльності не допускається.
Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:
• розмір плати (відсотків), яка нараховується кредитною спілкою на депозитні вклади її членів;
• розмір плати (відсотків) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;
• ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;
• види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів;
• способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.
Нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.
Збитки кредитної спілки покриваються у порядку, що визначається загальними зборами членів кредитної спілки.
Кредитна спілка та її посадові особи зобов'язані зберігати таємницю щодо вкладів, внесків та фінансових операцій членів кредитної спілки. Довідки щодо вкладів, внесків та фінансових операцій видаються особисто членам кредитної спілки (їх представникам) лише щодо належних їм вкладів, внесків та їх фінансових операцій за відповідною заявою, а також судам, органам прокуратури; служби безпеки; внутрішніх справ, податкової міліції у справах, що знаходяться в провадженні.
Фінансові результати діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річного бухгалтерського балансу. Річний бухгалтерський баланс підлягає затвердженню вищим органом управління кредитної спілки. Кошти, внесені членами кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (відсотки) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки на праві приватної власності, обліковуються окремо.
Питання про оподаткування кредитних спілок врегульовано діючим законодавством26. У відповідності із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" кредитні спілки належать до неприбуткових установ і звільняються від оподаткування доходи отримані у вигляді внесків які надходять в кредитні спілки, а також пасивні доходи, отримані із джерел, визначених законодавством про кредитні спілки. Тобто, якщо статутні документи кредитної спілки відповідають нормам діючого законодавства України, то такі кредитні спілки вносяться у Реєстр неприбуткових організацій і установ і користуються пільгами, передбаченими Законом україни "Про оподаткування прибутку підприємства".
Кошти, що належать членам кредитної спілки на праві приватної власності, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а тимчасово вільні кошти членів кредитної спілки можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах комерційних банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, у Національній асоціації кредитних спілок України, а також у державні цінні папери, перелік якріх встановлюється уповноваженим органом.
Кожний член кредитної спілки має право одержати у будь-який час належні йому на праві приватної власності кошти у порядку і строки, визначені статутом кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Об'єднання кредитних спілок. З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мавють право на добровільних засадах затсовувати між собою об'єднання кредитних спілок (вступати в об’єднання кредитних спілок):
• місцеві - у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, якщо членами такого об'єднання є не менше десяти кредитних спілок, які становлять більш, як третю частину від кількості кредитних спілок, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
• всеукраїнські — об'єднання кредитних спілок, що мають спільну ознаку членства, за умови, що членами таких об'єднань є не менше десяти кредитних спілок, які становлять більш як третю частину від кількості таких кредитних спілок в Україні.
Інтереси руху кредитних спілок України та їх об'єднань предг ставляє Національна асоціація кредитних спілок України. Членами Національної асоціації кредитних спілок України можуть бути виключно кредитні спілки та їх об'єднання. Національна асоціація кредитних спілок України є неприбутковою організацією, метою діяльності якої є забезпечення фінансової стабільності кредитних спілок. Нерозподілений дохід, одержаний Національною асоціацією кредитних спілок України, спрямовується на поповнення стабілізаційного фонду асоціації.
Особливості функціонування кредитних спілок в Україні: прикладний аспект. Кредитні спілки мають право кредитувати тільки фізичних осіб. Більшість кредитних спілок спеціалізується на мілкому "споживчому" кредитуванні "під" придбання побутової техніки, товарів, будівництво, ремонт квартири, ремонт машини, навчання, проведення сімейних свят і т.ін. В якості фізичних осіб кредити в кредитних спілках можуть брати фермери (на придбання обладнання, купівлю зерна і насіння, техніки) або просто фізособи-підприємці. Сама популярна сьогодні послуга кредитних спілок - кредитування купівлі на виплат при купівлі товарів народного споживання (телевізорів, холодильників, побутової апаратури, пральних машин, меблів, комп'ютерів і т. ін.). Як правило кредитні сг'тки укладають із торгівельною організацією угоду "про співробітництво" і оплачує товар або послугу в розмірі до 100% її вартості. Покупець вносить частину вартості товару в касу кредитної спілки, а в розмірі суми, якої не дістає до вартості товару, отримує кредит, і кредитна спілка самостійно оплачує торговій організації 100% вартості товару. Після цього покупець стає боржником кредитної спілки. За такою ж схемою можна отримати кредит на оплату навчання або медичних поелуг.
Згідно Тимчасового положення про кредитні спілки, максимальний розмір кредиту одному позичальнику не може переви-щурати 10% су,ми активів кредитної спілки. Найбідьші українські кредитні спілки мають активи біля 1 мли. грн., відповідно, максимальний кредит, який можна отримати в кредитній спілці - не більше 100 тис. грн.
В залежності від виду кредиту і його суми гроші позичальник може отримати безпосередньо в касі кредитної спілки готівкою або гроші перераховуються на рахунок магазину (навчального закладу, поліклініки і т.ін.). За бажання позичальника гроші можуть перерахувати на його рахунок в банку, але в такому випадку фізичній особі доведеться платити банку комісійні за зняття готівки з рахунку (як правило, 0,5-1% від суми, в залежності від банка, в якому знаходиться рахунок).
Терміни кредитування в сільськогосподарських кредитних спілках обумовлені сезоном 6-7 місяців. Споживчі кредити оформляються терміном від 1 місяця до 1 року. Найбільш типовий термін кредитної угоди - 6 місяців. В межах 100-200 грн. можна отримати кредит терміном на 3-5 днів. Працівники кредитних спілок називають такі кредити "хвилівками".
Надавати кредити терміном більше одного року кредитні спілки не мають можливості. У випадку, якщо позичальник не може розплатитись вчасно, термін дії угоди йому продовжують, при цьому підвищують процентну ставку за користування кредитом.
Більшість кредитних спілок сьогодні встановлює процентні ставки по кредитах в розмірі від 3 до 8% в місяць, в залежності від суми, виду, терміну умов кредитування.
Отримати кредит в кредитній спілці може тільки член кредитної спілки. Це головна вимога до позичальника (вона, в принципі, формальна). Кредитні спілки, які надають споживчі кредити вимагають, щоб позичальник мав постійне місце роботи і зарплату не нижче мінімальної (118 грн.). В фермерських кредитних спілках таких вимог нема. Щоб стати повноправним членом кредитної спілки, потрібно сплатити вступний внесок (від 10 грн. до 20 грн.) і пайовий внесок (від 20 грн.). Такий незначний розмір внеску для учасника кредитної спілки робить значною мірою формальним принцип кредитування виключно членів кредитної спілки (особливо у "споживчих" кредитних спілках). У великих кредитних спілках, які спеціалізуються на кредитуванні купівлі на виплат споживчих товарів, пайовий внесок складає всього 50 коп. в рік.
В деяких, особливо “фермерських”, члени спілки отримують право користуватися кредитом тільки після внесення пайового внеску в розмірі 200 грн. (одноразово або по частинах). На пайові внески членів кредитних спілок нараховуються проценти. Одноразовий пайовий внесок обмежується сумою, яка дорівнює 20 мінімальним зарплатам. Деякі кредитні спілки вимагають, щоб член кредитної спілки, у якого пайовий внесок складає суму більше 20 мінімальних зарплат, пред'являв кредитній спілці декларацію про доходи.
Застава для кредитної спілки - гарантія погашення кредиту. Так, наприклад, в фермерських кредитних спілках заставою виступає майно фермера: с/г техніка, зерно, урожай. В кредитних спілках "побутової" направленості, які працюють з кредитуванням купівлі на виплат, заставою є товари, придбані в кредит. А якщо, наприклад, сума кредиту складає 5 тис. грн. і більше, деякі кредитні спілки вимагають в заставу майно. Його вартість повинна в два рази перевищувати суму кредиту.
Заставою може виступати не тільки майно позичальника, але також і грошове та майнове поручительство інших осіб або гарантійні листи організацій, в яких члени кредитної спілки працюють. Якщо справа доходить до реалізації застави, то все здійснюється суворо у відповідності із Законом "Про заставу". Кредитна спілка звертається до суду, і якщо він приймає рішення про реалізацію заставленого майна, це здійснюють судові виконавці. Порядок реалізації майна судовими виконавцями встановлено відповідними законодавчими актами.