Показники використання основних виробничих фондів

Показники використання основних виробничих фондів переважно поділяються на дві великі групи:
? натуральні;
? вартісні.
Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників — умовно–натуральні.
До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду. Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовнонатуральні показники. Їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів — продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно–натуральних одиницях.
Натуральні та умовно–натуральні показники використання основних виробничих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо майже неможливо. З огляду на це для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники.
1. Показники, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів:
1.1. Коефіцієнт оновлення – характеризує інтенсивність введення в дію нових виробничих потужностей.
формула 4.8.
де СВВЕД – вартість введених основних фондів;
СПЕРВ.К.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на кінець року;

1.2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду.
формула 4.9.
де СВИБ – вартість основних фондів, що вибули;
СПЕРВ.П.Р. – первісна вартість всіх основних фондів на початок року;

1.3. Коефіцієнт зносу. Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже перенесена на вартість готової продукції. Інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів.
формула 4.10
де СЗН – вартість зносу;

1.4. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням до їх первісної вартості на кінець року СІ
формула 4.11.
де СЗАЛ – недоамортизована вартість основних фондів;
Слід пам’ятати, що:
формула 4.12
2. Узагальнюючі показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:

2.1. Фондовіддача – показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гривню вартості основних виробничих фондів.
формула 4.13
де ОФСР.Р. – середньорічна вартість основних фондів;
ВП – випуск товарної продукції;

2.2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:
формула 4.14
де РСР.Р — середньооблікова чисельність працівників.


2.3. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою.
формула 4.15
2.4. Рентабельність основних виробничих фондів. – показує, який прибуток отримують з кожної гривни основних фондів.
формула 4.16.
де ПБ – балансовий прибуток;

3. Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:

3.1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження характеризує ступінь використання обладнання за певний час та визначається по кожній групі однотипного обладнання:
формула 4.17
де FФ – фактично відпрацьований час в годинах;
FЕФ – ефективний фонд часу роботи обладнання.
Повинен прагнути до одиниці. Чим більша різниця тим більше резервів. Відповідає на питання скільки працює обладнання.

3.2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження ілюструє як працюють ОВФ:
формула 4.18
де Впот – потенційно можливий випуск продукції;
Вфакт – фактичний випуск продукції.
3.3. Інтегральний коефіцієнт ілюструє узагальнюючу оцінку використання обладнання по потужності та по часу:
формула 4.19
Його підвищення досягається в комплексних заходах:
? впровадження нових технологій;
? інтенсифікація технологічних процесів;
? покращення якості сировини;
? підвищення рівня праці і т. ін.