Фінансова система - сукупність взаємозалежних між собою сфер (фінансів підприємства, страхування і державних фінансів) і ланок (фінансових установ, структурних підрозділів податкової системи й ін.).
Усередині кожної з великих сфер виділяють ланки, причому угруповання фінансових відносин здійснюється в залежності від характеру діяльності суб'єкта.
Так, у сфері фінансів підприємства (установ, організацій) виділяють такі ланки, як фінанси підприємств, що функціонують на комерційних початках, і фінанси підприємств, що здійснюють некомерційну діяльність, а також фінанси громадських організацій; у сфері страхування — соціальне страхування, особисте, майнове і страхування відповідальності, підприємницьких ризиків; у сфері державних відповідно державний бюджет, позабюджетні фонди в державний кредит.
Кожна ланка у фінансовій системі може підрозділятися на підланки чи інші елементи системи, наприклад, фінанси підприємств, що функціонують на комерційних початках, можуть класифікуватися по галузевій спрямованості і формам власності.

Фінанси підприємства — сукупність економічних відносин, що виникають у зв'язку з утворенням, розподілом і використанням коштів у процесі виробничо-господарської діяльності підприємств всіх форм власності.
Є вихідною ланкою всієї фінансової системи, тому що функціонують безпосередньо в сфері матеріального виробництва, де створюються джерела .фінансових ресурсів — сукупний суспільний продукт і національний доход.
Різноманіття грошових відносин, утворення і використання цілої системи фондів у процесі кругообігу засобів створюють складну сукупність взаємин підприємства з постачальниками — придбання матеріальних цінностей і послуг, необхідних для його діяльності; підрядчиками — оплата будівельно-монтажних, ремонтних і інших робіт; з покупцями — при реалізації товару і наданні послуг; з бюджетом — по податках, відрахуванням, платежам і асигнуванням, з банком — по кредитах, зберігання коштів, виконанням розрахункових операцій і т. п.; з робітниками та службовцями — по оплаті праці й інших розрахунків.
Процес обґрунтування руху ресурсів і відповідних фінансових взаємин складає основу фінансового планування.
Його основні задачі:
• визначення обсягу фінансових ресурсів для виробництва і реалізації продукції;
• розширення виробництва;
• рішення соціальних задач;
• формування взаємин з фінансово-кредитною системою, іншими організаціями;
• виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом;
• встановлення оптимальних пропорцій між фондом нагромадження і фондом споживання підприємства;
• розкриття внутрішніх резервів росту коштів.