6.1. Система соціально-економічних норм і нормативів та принципи їх розрахунку

6.1. Система соціально-економічних норм і нормативів та принципи їх розрахунку
Соціально-економічні норми і нормативи — один із найважливіших засобів державного регулювання. Вони є базовим елементом при розробленні територіальних планів, а також при обґрунтуванні плану розвитку країни загалом.
Система соціально-економічних норм і нормативів, що регулюють процес споживання, охоплює норми і нормативи:
споживання товарів;
споживання послуг;
розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури;
економіко-екологічні.
У кризових умовах передбачаються мінімальні норми споживання товарів на душу населення, зокрема основних харчових продуктів, виробів легкої промисловості, мінімальні нормативи забезпечення населення та середні терміни використання предметів культурно-побутового та господарського призначення. Ці показники розробляють і затверджують відповідні органи з метою використання в ході підготовки планів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.
У кризових умовах нормативи споживання платних послуг є взаємопов'язаною системою оцінювання рівнів споживання їх окремих видів на душу населення. Основою їх визначення є науково обґрунтовані мінімальні потреби. Такі нормативи подаються за видами послуг по Україні і затверджуються законодавчими органами з метою подальшого використання у плановій роботі. Крім того, вони мають бути диференційовані в розрізі областей країни.
Нормативи споживання платних послуг установлюють на основі певних методичних підходів: виходячи із сучасних уявлень про рівні та якість обслуговування населення; розробляючи в середньому на душу населення України (при цьому оцінюються природні відмінності в потребах різних статево-вікових груп населення, сімей — різних за розміром і складом, жителів міст і сіл); ураховуючи обмеження щодо грошових доходів населення, а також можливостей їх реалізації для оплати послуг.
Розрахунок нормативів споживання платних послуг базується на двох принципах.
Перший принцип — вибір основного чинника, що визначає розмір потреб у певному виді послуг. Наприклад, для розроблення нормативів споживання послуг житлово-комунального господарства — це забезпеченість житловою площею на мінімальному рівні, для ремонтно-будівельних видів побутових послуг — забезпеченість одягом, меблями, складною побутовою технікою.
Другий принцип — облік демографічних характеристик населення країни. Нормативи споживання окремих видів платних послуг розробляють з розрахунку на сім'ю (наприклад, послуги з будівництва та ремонту будинків і квартир, ремонту і обслуговування транспортних засобів, складної побутової техніки, послуги житлового господарства, значна частина послуг зв'язку).
У розрахунках нормативів за видами послуг ураховуються певні контингенти споживачів, наприклад діти віком 3—6 років (послуги дитячих дошкільних закладів), Діти шкільного віку (послуги музичних шкіл, таборів літнього відпочинку).
Для розроблення нормативів споживання товарів і платних послуг застосовуються такі методи.
Нормативний метод. Передбачає мінімальні норми харчування, забезпеченості товарами тривалого використання, нормативи розвитку мережі установ комунально-побутового та соціально-культурного обслуговування населення, нормативи охоплення населення чи окремих його контингентів різними видами платних послуг (забезпеченість дітей послугами дитячих дошкільних закладів, відвідування медичних установ і закладів культури, нормативна кількість місць у закладах відпочинку і т. ін.), а також нормативи забезпеченості житловою площею, комунальними послугами, телефонами, нормативами споживання газу, електроенергії, води.
Статистичний метод. На початковій стадії розроблення нормативів здійснюють аналіз із метою виявлення закономірностей споживання товарів і платних послуг за їх видами, а також аналізують динамічні ряди показників доходів населення, споживчих витрат, матеріали бюджетних обстежень.
Евристичний метод. Для формування рівня раціонального споживання платних послуг використовують експертні оцінки із залученням матеріалів соціологічних досліджень.
Інформаційною базою розроблення нормативів споживання товарів і платних послуг є матеріали вибіркових обстежень бюджетів населення; дані про прогнозну чисельність і статево-вікову структуру населення; чисельність і розміри сімей та ін.
Важливий елемент системи соціально-економічних нормативів, що формується на державному рівні, — нормативи забезпечення населення об'єктами соціальної інфраструктури. Рівень її розвитку багато в чому визначається ступенем задоволення потреб населення в матеріальних благах та послугах.
Планування в галузях невиробничого призначення за допомогою нормативних методів сприяє поліпшенню умов життя людей, усуває соціальні відмінності між окремими регіонами країни, містом і селом, забезпечує розроблення комплексних планів з урахуванням природно-кліматичних, соціально-географічних та інших особливостей території.
Систему соціально-економічних нормативів і норм розробляють з урахуванням показників розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури територіальних підрозділів.
Основним принципом формування зазначеної системи є методична єдність та порівнянність планово-аналітичних показників з нормативними параметрами.