Виробнича потужність підрозділів, виражена безпосередньо в обсязі продукції, обчислюється для умов однопродуктового виробництва за формулою:
NВ.П=Тр*т0t0
де NВ.П — виробнича потужність групи взаємозамінних агрегатів (верстатів) у натуральному виразі;
Тр — час роботи одного агрегату за розрахунковий період, год.;
т0 — кількість однотипних взаємозамінних агрегатів у групі;
t0 — затрати часу на виготовлення одного виробу.
Якщо t0 виражене в нормованому часі (машинні нормо-години) — tн- то
t0=tнкн
де кн - плановий (прогнозний) коефіцієнт виконання норм (береться переважно на
досягнутому рівні).
За умов кількох груп устаткування, виробнича потужність визначається лімітуючою
групою, якщо не передбачається заходів щодо її розширення.
Виробнича потужність системи взаємопов’язаних машин, що працюють за єдиним
регламентованим ритмом (потокові, автоматичні лінії), обчислюється за формулою:
NВ.П = Тр*60 r
де — час роботи технологічної лінії за розрахунковий період, год;
r - такт роботи лінії (час, через який вироби сходять з лінії), хв.
У виробничих підрозділах багатопродуктового виробництва з груповим розміщенням
устаткування подібні обґрунтування мають форму порівнянних обчислень пропускної
спроможності устаткування і його завантаження у машино-годинах. Відношення цих величин
характеризує рівень завантаження устаткування.
к3=TзТП.С
де к3 - коефіцієнт завантаження устаткування певної технологічної групи;
Т3 - завантаження устаткування виробничою програмою у плановому періоді, машино-
годин;
ТП.С - сумарний час роботи устаткування групи в плановому періоді, який називають
пропускною спроможністю цієї групи, машино-годин.
На практиці використовується й обернена величина цього показника.
Останній показує, наскільки пропускна спроможність покриває завантаження устаткування і має назву
коефіцієнта пропускної спроможності (виробничої потужності).
Завантаження устаткування обчислюється на основі планового обсягу продукції і затрат часу на її обробку.
Тз = ? Ni *ti
де п - кількість найменувань виробів (деталей, комплектів), що обробляються на даній групі
устаткування;
Nі — кількість виробів i-го найменування у натуральному виразі;
ti - затрати часу на обробку одного виробу i-го найменування на даній групі устаткування,
Пропускна спроможність устаткування певної технологічної групи визначається як добуток
часу роботи одного агрегата (ТР) на їх кількість (т0).
ТП.С = ТРт0.
Цей показник вже наводився вище (формула 5.5). Час роботи одного агрегату обчислюється так:
Тр= Тн ( 1-?100)
Тн - номінальний (режимний) фонд часу роботи одного агрегату (машини) в плановому
періоді, год;
? — планові втрати часу на ремонт агрегату, %.
Це формула загальна. Якщо можна точніше передбачити тривалість потрібного ремонту в
робочий час, то ця величина просто віднімається від Тн. Коли такий ремонт не припадає на
плановий період, то Тр = Тн.
Тн = (Дрtз - Дсtс)kз, (5.11)
де Др — кількість робочих днів у плановому періоді;
tз — тривалість робочої зміни, год;
Дс — кількість днів зі скороченою робочою зміною;
tс — тривалість скорочення робочої зміни, год;
kз — коефіцієнт змінності роботи (кількість змін роботи на добу).
У табл. 5.1 показана спрощена форма таких обчислень на прикладі механічного цеху з
чотирма групами устаткування. Так, у плановому кварталі 66 робочих днів, у тому числі два дні
передсвяткові. Тривалість робочої зміни— 8 год, у передсвяткові дні — 7 год. Планові втрати часу
на ремонт — 2,1%. Цех працює у дві зміни. За цих умов час роботи одного верстата за квартал
становитиме
Тр = (66 * 8 – 2 * 1) * 2(1 – 2,1/100) = 1030 год.
Таблиця 5.1
БАЛАНС ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТА ЗАВАНТАЖЕННЯ УСТАТКУВАННЯ
МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ НА _________квартал 200_ р.
таблиця
Пропускна спроможність токарної групи верстатів — 1030 * 10 = 10300 машино-годин.
Обсяг токарних робіт на квартал (завантаження) - 11185 нормованих машино-годин. За коефіцієнта виконання норм 1,2 завантаження токарної групи верстатів у реальному часі дорівнюватиме:
Т3 = 11185 : 1,2 = 9321 машино-годин.
Отже, коефіцієнт завантаження токарної групи верстатів дорівнює:
Кз=9321/10300=0,90
Це досить високий рівень завантаження. Виробнича потужність токарної групи верстатів дає змогу виконати виробничу програму, і при цьому ефективно використовується устаткування.
Аналогічно виконуються розрахунки по інших групах. Але, як бачимо, свердлильна група устаткування перевантажена. Тут треба шукати резерви для того, щоб виконати заплановану роботу: перерозподіл роботи між підрозділами, часткова робота в третю зміну, зниження витрат часу тощо. Шліфувальна група устаткування, навпаки, недозавантажена. Щоправда, тут верстатів
небагато і, можливо, їх недостатня завантаженість тимчасова. Отже, такі обчислення дають підставу для більш широких міркувань і прийняття відповідних рішень, у тому числі й інвестиційних.