Передмова

Проблеми релігії завжди хвилювали людство на всіх етапах його розвитку. Внаслідок значних змін, що відбуваються в економічній, політичній і культурній сферах нашого суспільства, інтерес до релігії значно зріс. Це природно, оскільки в суспільстві існують проблеми, без вирішення яких не можна успішно розбудовувати Українську державу на засадах демократії, гуманізму, економічного та культурного розвою.
Однією з важливих проблем сьогодення є необхідність нормалізації релігійного життя в Україні. Складність цієї проблеми обумовлена багатьма чинниками, зокрема процесом національного та духовного відродження, що відбувається в суперечливих умовах, і тому викликає інтерес до вітчизняної історії, а саме до історії релігії, її місця і ролі в культурі України. Відсутність необхідних знань у цій сфері, насильницьке витіснення релігії в минулому з культурного життя суспільства призвели до втрати духовних цінностей, збіднення національної культури, зумовило не завжди правильну орієнтацію в сучасних дискусіях навколо релігійно-церковних питань.
На оцінці релігійного чинника в духовному житті суспільства істотно позначається відсутність наукового розуміння релігії. Термін «релігія» досить часто зустрічається у побутовій мові, художній і науково-популярній літературі. Складається враження, що кожному зрозуміла сутність релігії. Насправді в понятті «релігія» зафіксовані лише зовнішні ознаки. Феномен релігії значно складніший і досить суперечливий. Він містить сукупність поглядів на навколишній світ, що грунтується на вірі в Бога. Тому релігію нерідко називають вірою. Складовими компонентами релігії є культ і сукупність обрядових дій, за допомогою яких релігійна людина виражає своє ставлення до надприродного і вступає з ним у спілкування через молитву, обряди, жертвоприношення тощо. Тому релігія часто розглядається як зв'язок людини з Богом. Окрім того, релігія містить сукупність моральних норм і правил, що визначають поведінку віруючих. Неухильне виконання моральних релігійних настанов розглядається як виконання божественних вимог, шлях до спасіння. Релігія включає також організаційно-структурний компонент. Вона сприяє об'єднанню віруючих у релігійні громади, церкву, чернечі ордени, особливі групи служителів культу.
Отже, релігія — це складний соціально-культурний феномен, який властивий історії людства на всіх етапах її розвитку. Він потребує ґрунтовного вивчення.
У сучасних умовах потрібні фундаментальні дослідження в галузі вітчизняного релігієзнавства, в яких би з'ясовувалися місце та роль релігії в історії вітчизняної культури, її значення в духовному житті українського суспільства. Оволодіння науковими знаннями про релігію — необхідна умова зростання освіченості та культури фахівця будь-якого профілю, який повинен мати уявлення не тільки про національну культуру, а й про загальнолюдські духовні цінності. Саме в цьому полягають мета і сенс пропонованого підручника з курсу «Релігієзнавство». У ньому доступно й об'єктивно висвітлюються ключові проблеми релігієзнавства, виходячи з того, що вивчення цієї дисципліни є складовою частиною гуманітаризації освіти. Він допоможе студентам оволодіти знаннями в одній із важливих галузей світової і вітчизняної культури, визначити добровільно і свідомо власну світоглядну позицію, духовні інтереси і ціннісні орієнтації, оволодіти вмінням грамотно провадити світоглядний діалог, навчитися розуміти інших людей, погляди та дії яких істотно відрізняються, ставитися до них толерантно. Врешті-решт вивчення дисципліни сприятиме становленню духовного клімату взаєморозуміння, нормалізації міжконфесійних відносин і гармонізації людських стосунків між носіями релігійного та нерелігійного світоглядів, утвердженню громадянської злагоди і соціальної стабільності в суспільстві.
У підготовці видання брали участь досвідчені вчені та педагоги. Авторський колектив намагався врахувати багатий досвід викладання історії і теорії релігії та вільнодумства в умовах перебудови духовного життя суспільства, відродження національної культури України.
Особливу увагу в підручнику приділено аналізу свободи совісті, її сутності, зв'язку з іншими демократичними правами, практичному втіленню її принципів у життя. Окрема тема присвячена проблемам формування наукового світогляду особи, з'ясуванню місця у ньому освіти, наукових знань, світоглядного виховання, вивчення характеру й особливостей релігійної пропаганди в сучасних умовах.
Матеріал підручника складається з двох частин: «Історія і теорія релігій» і «Вільнодумство в історії культури».