Авалювання та акцептування векселів банками

Аваль — це вексельна гарантія, внаслідок якої особа, що вчинила цю гарантію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов'язаннями якоїсь із зобов'язаних за векселем осіб (векселедавця, акцептанта, індосанта).
Аваль може вчинятися на переказному векселі або додатковому аркуші до нього — алонжі. Аваль виражається словами «Вважати за аваль», «Гарантую», «Як аваліст за...». В авалі відмічається, за кого він видається.
Коли банк здійснює авалювання векселя, він тим самим надає такій особі кредит (строковий або до запитання). Авалістом може бути як третя особа, яка не має відношення до векселя, так і один із надписантів векселя.
Аваліст є боржником «другої»черги, тобто він відповідатиме за зобов'язаннями по векселю у разі невиконання зобов'язань
особою, за яку він виданий. Якщо клієнт банку не виконує своїх зобов'язань, банк повинен оплатити вексель. У такому разі, якщо банком було здійснено оплату переказного векселя, він набуває права як проти особи, за яку було здійснено платіж, так і проти осіб, що зобов'язані перед цією особою.
Перед тим, як здійснити авалювання векселів, банк перевіряє кредитоспроможність клієнта. З цією метою клієнт подає до банку заяву, документи, які характеризують його фінансовий стан, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі.
Векселі для авалювання подаються разом з реєстром векселів, пред'явлених до авалювання щонайменше у двох примірниках. Якщо банк після перевірки векселів приймає позитивне рішення, то з клієнтом укладається договір на авалювання.
Сума, яку банк стягує на свою користь, розраховується на підставі відсоткової ставки банку. Крім цього, за іногородніми авальованими векселями можуть утримуватися комісія, дамно і порто. Також банк може утримувати з клієнта комісію за зобов'язання надати авальний кредит.
Банк, що здійснив авалювання векселів, зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він видав аваль.
Банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем, якщо: мала місце відмова від платежу або акцепту, якщо боржник за векселем припинив платежі, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні; боржник оголошений банкрутом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні.
Відповідальність банку як аваліста припиняється, якщо була здійснена оплата векселя платником або особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника або раніше закінчення строку позовної давності проти банку-авзліста.
У світовій практиці значного поширення набули акцентні операції комерційних банків. Їх суть полягає в тому, що банк гарантує оплату своїм клієнтам поставленої продукції шляхом акцептування замість нього переказного векселя. Банківські акцепти є досить ліквідними і можуть виступати як міжнародний платіжний засіб.
Особливістю цієї операції є те, що акцептний кредит видається за боржника за векселем. Схема проведення такої операції: імпортер укладає з експортером угоду на купівлю продукції, надання послуг з умовою оплати контракту за допомогою банківського акцепту. Імпортер також домовляється з банком про акцептування ним переказного векселя. Експортер, відвантаживши продукцію, виписує переказний вексель на банк імпортера і передає його разом з комерційними документами банку, який погодився акцептувати переказний вексель. Банк імпортера акцептує цей вексель і передає його експортеру. Експортер може дочекатись строку оплати за векселем або переврахувати його на грошовому ринку, що переважно відбувається.
Для більшої впевненості експортера у здійсненні банком акцепту тратти, як правило, імпортер відкриває на користь експортера безвідзивний акредитив. Для зниження ризику по такій операції банк здійснює контроль за товарно-грошовими потоками. Ризик банку також знижується за умови поєднання акцепту з рамбурсуванням, тобто відшкодуванням клієнтом суми платежу до настання строку платежу за банківським акцептом.
Винагорода банку за здійснення такої операції складається з комісійної винагороди, яка сплачується одразу після досягнення домовленості на акцептування. Додаткові доходи від акцептної операції банк може отримати за допомогою врахування акцептованого ним векселя.