Правила документообігу при здійсненні безготівкових розрахунків

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (за винятком платіжного доручення платника, що складається в довільній формі).
Якщо закінчення строку пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем вважається робочий день, наступний за неробочим.
Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.
Якщо платіжні вимоги надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника виявилось недостатньо коштів для їх виконання, то в день надходження такі документи виконуються та повертаються в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті. У разі відсутності коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, такі документи цього самого дня повертаються без виконання.
Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий порядок: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього - платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.
Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.
Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), банк може здійснювати платежі з їх рахунків з урахуванням цих сум, якщо це визначено в договорі про розрахунково-касове обслуговування.
Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.
Розрахунковий документ відкликається тільки в повній сумі.
Банк одержувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунки своїх клієнтів за електронними розрахунковими документами в день отримання їх від розрахункової палати.
Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання тільки тоді, коли вони належать цьому отримувачу. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до двох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк зобов'язаний повернути кошти. У разі недотримання цих вимог відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
У разі виявлення розбіжностей у реквізитах перевірених електронних розрахункових документів банк одержувача зараховує кошти, що надійшли на адресу одержувача, на рахунок «Кредитові суми до з'ясування».
Якщо кошти зараховані на рахунок «Кредитові суми до з'ясування» внаслідок відсутності в банку рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок одержувача, або його закриття, то кошти з рахунку «Кредитові суми до з'ясування» цей банк повертає не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.
У разі зарахування коштів на рахунок «Кредитові суми до з'ясування» для здійснення банком одержувача додаткового контролю він не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв'язку надсилає запит до банку платника для з'ясування/уточнення реквізитів електронного розрахункового документа. Якщо протягом трьох робочих днів з дня надсилання запиту відповідь від банку платника не одержана, то нез'ясована сума повертається в банк платника на той самий рахунок, з якого кошти надійшли.
Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають повертатися ним у строки, встановлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачем через будь-які причини коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.
Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного одержувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок одержувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги одержувач, якому призначалися кошти, має право у порядку, встановленому законом, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному чинним законодавством. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним одержувачем.
Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному одержувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього одержувача) про здійснення йому помилкового переказу та про необхідність повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.
Переказану неналежним одержувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним одержувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законом порядку сплати цим одержувачем пені у визначеному чинним законодавством розмірі. Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним одержувачем цих коштів вирішуються у судовому порядку.
Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунку того платника, з якого ці кошти підлягали списанню, а також сплатити неналежному платникові пеню у визначеному чинним законодавством розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.