Банківський нагляд та процедура банкрутства

Основним завданням усіх рівнів системи банківського нагляду НБУ щодо вжиття заходів впливу є регулювання діяльності комерційних банків із метою приведення її у відповідність до норми і вимог чинного банківського законодавства та нормативних актів НБУ, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності й стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних нормативів застосовуються диференційовано згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ 04.02.1998 р. № 38, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.03.1998 р. за № 177/2617.
Заходи впливу, які застосовує НБУ, мають непримусовий і примусовий характер.
Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків НБУ при незначному рівні підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку і носять характер добровільності їх вирішення й розуміння комерційним банком наявності проблем.
Примусові заходи впливу застосовуються НБУ, якщо діяльність комерційних банків та їх установ характеризується високим рівнем ризику, якщо вони порушують чинне законодавство, економічні нормативи, порядок, строки й технологію виконання банківських операцій, допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативні акти НБУ, не подають звітність чи подають недостовірну звітність, якщо діяльність їх збиткова і спричиняє становище, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, перешкоджає антимонопольним діям чи праву клієнта вибрати банк.
До непримусових заходів впливу належать:
1) лист із зобов'язаннями;
2) письмове попередження.
Лист із зобов'язаннями - це письмове визнання комерційним банком своїх проблем і недоліків у роботі й допущених порушень, який також має містити перелік заходів, які банк зобов'язується вжити для їх вирішення й усунення, із зазначенням конкретних строків виконання цих заходів.
Лист із зобов'язаннями може включати такі заходи:
- складання та виконання бізнес-плану з відновлення капіталу банку;
- розробка та запровадження положень і механізму щодо поліпшення практики кредитування;
- зобов'язання провести зовнішній аудит фінансового стану банку;
- прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;
- прийняття рішення про обмеження розміру позик, які надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку;
- прийняття рішення про тимчасове обмеження розміру відсотків, які банк може виплачувати за депозитами, що залучаються;
- тимчасове припинення виплати дивідендів;
- прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;
- інші виправні заходи.
Якщо банк не виконує своїх зобов'язань або якщо проблеми банку є настільки серйозними, що можуть призвести до підвищення ризику діяльності, втрати платоспроможності й несуть загрозу інтересам вкладників і кредиторів банку, то відповідний рівень системи банківського нагляду НБУ надсилає до комерційного банку письмове попередження. В ньому НБУ повідомляє комерційний банк про своє занепокоєння станом його справ, вказує на конкретні заходи, яких необхідно вжити для виправлення порушень або розв'язання інших проблем, вказує на конкретні коригуючі дії, котрі має вжити банк для виправлення небезпечної або неправильної банківської практики, конкретних порушень пруденційних правил банківської справи й строки їх усунення.
Цим листом НБУ також попереджає комерційний банк про можливість застосування примусових заходів-санкцій відповідно до статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі недотримання вимог письмового попередження.
Режим фінансового оздоровлення - це система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного НБУ періоду з метою відновлення ліквідності й платоспроможності і усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.
Комерційний банк може бути переведений Правлінням НБУ в режим фінансового оздоровлення на строк не більше 12-ти місяців. При наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений Правлінням НБУ ще на 6 місяців.
Підставою для переведення у режим фінансового оздоровлення є віднесення комерційного банку до категорії проблемних, відсутність необхідного рівня капіталу, порушення загальновизначених норм банківського законодавства.
Програма фінансового оздоровлення обов'язково має містити такі елементи:
- аналіз причин, які зумовили погіршення фінансового стану й збиткову діяльність комерційного банку;
- конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням термінів їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу;
- прогнозні показники діяльності комерційного банку, які передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення;
- кошторис витрат (щоквартально) загалом по банку та з розподілом за філіями.
Комерційному банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, при наявності його клопотання та пропозицій регіонального управління НБУ може бути надана стабілізаційна позика.
У разі допущення комерційними банками порушень, зазначених у ст. 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або якщо застосування непримусових заходів впливу є недостатнім для вирішення проблем банку, НБУ застосовує примусові заходи впливу.
До примусових заходів впливу належать:
1. Підвищення норми обов'язкових резервів.
2. Відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій.
3. Усунення керівництва комерційного банку (установи комерційного банку) від управління.
4. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком (установою комерційного банку).
5. Стягнення за рішенням суду (арбітражного суду) штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу.
6. Ліквідація комерційного банку та виключення його з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.