Валютний ризик та методи його мінімізації. Валютна позиція

Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.
Фактори впливу на валютний ризик.
Збільшують ризик:
- коливання валютних курсів;
- відкриті валютні позиції.
Зменшують ризик:
- ліміти позицій за валютами;
- контроль за ризикам з боку керівництва;
- використання методів хеджування.
Методами хеджування (страхування) валютного ризику є:
- погодження надходжень і платежів (структурне балансування);
- "валютні кошики" - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;
- методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди "своп";
- методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).
Валютна позиція банку - це співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у цій же валюті. Вона буває:
- відкрита - не дорівнює нулю, веде за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу;
- відкрита довга - вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк може понести втрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти;
- відкрита коротка - вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти;
- закрита - дорівнює нулю.