Під банківськими інвестиціями розуміють, як правило, вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення понад один рік, що переслідують ціль одержання прибутку. Проте в сучасних умовах України, зважаючи на інфляційні процеси та недостатній розвиток ринку цінних паперів, враховуючи низьку ліквідність більшості об'єктів інвестиційних вкладань, до банківських інвестицій також відносять вклади у ЦП з терміном обігу до одного року.
Банківські інвестиції класифікуються за такими ознаками та поділяються на такі види :
Класифікація банківських інвестицій
КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ.
ЗА СКЛАДОМ - прямі, вкладання у статутний капітал, через паї та частки; портфельні, придбання цінних паперів.
ЗА ТЕРМІНОМ - короткострокові, середньострокові, довгострокові.
ЗА ВИДАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - вкладання у акції, вкладання в облігації, вкладання в інші боргові зобов'язання.
Як правило, банки здійснюють розміщення коштів у цінні папери різних емітентів, на різні терміни та у різні види інструментів, що дозволяє створювати диференційовані банківські інвестиційні портфелі.
Основні цілі банківських інвестицій стандартні:
- отримання доходу;
- збереження капіталу і забезпечення його приросту на основі росту курсової вартості ЦП;
- регулювання та забезпечення ліквідності банку.
Цілі, що переслідує банк здійснюючи інвестиційну діяльність, реалізуються через вироблення інвестиційної політики. При її виробленні банки керуються традиційними критеріями: ліквідність, дохідність, ризик та величина банківських процентних ставок. Таким чином, прийнято розрізняти два основні види інвестиційної політики банків:
- агресивну: надається перевага ЦП із великим ступенем ризику, проте із значною потенційною дохідністю (акції);
- консервативну: значну частину інвестицій займають вклади в облігації та інші короткострокові боргові зобов'язання, що призводить до зменшення ризику, підвищення ліквідності, проте до зменшення дохідності.