Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають вільний вибір методики оцінки матеріальних цінностей, тобто вони не обмежуються рекомендаціями з вибору мінімальної оцінки з двох можливих. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку використовуються такі методи оцінки:
а) первісна вартість являє собою грошовий вираз ціни придбання конкретного предмета;
б) відновлена вартість являє собою суму коштів, яку потрібно було б виплачувати на даний момент за необхідності заміни предмета іншим таким само;
в) чиста вартість реалізації - це ціна продажу за відрахуванням торговельних витрат у розумних межах прибутку. Цей метод дає змогу визначити втрачену вигоду у випадках, коли предмет не буде реалізований на сторону;
г) приведена вартість — дисконтована величина майбутніх надходжень коштів, яку, як передбачається, може принести реалізація даного предмета у процесі звичайної комерційної операції.
У міжнародній практиці користуються спеціальними термінами, що характеризують методи оцінки матеріальних цінностей в активі балансу.
Метод Fifo - це метод, за яким матеріальні цінності оцінюються за ціною придбання (заготівельна собівартість), якщо вона менша від ціни продажу. Різниця відображає можливий прибуток. Ціна придбання визначається як середня зважена величина з усіх партій закуплених матеріальних цінностей або за вартістю першої придбаної одиниці товару, Fito - це метод оцінки за первісною вартістю.
Метод Lifo - це метод оцінки за відновленою вартістю (вартістю останніх за часом закупок), тобто коли матеріальні цінності оцінюються за ціною реалізації, якщо вона менша від ціни придбання (заготівельної собівартості). Різниця відображає прихований збиток підприємства. При цьому ціна придбання визначається як середня зважена або як вартість останньої одиниці придбаного товару