Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:
1) документація;
2) інвентаризація;
3) рахунки;
4) подвійний запис;
5) оцінка;
6) калькуляція;
7) баланс;
8) звітність.
Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими і затвердженими державними органами.
Зупинимося на їхній характеристиці.
Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації - на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризація - це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.
Рахунки (бухгалтерські) - призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.
Подвійний запис. Уперше сутність подвійного запису було розкрито й логічно обгрунтовано в праці італійського математика Луки Пачолі, надрукованій 1494 р. під назвою "Трактат про рахунки і записи". Звідси поняття "подвійна італійська бухгалтерія". Пачолі називають батьком системи подвійної бухгалтерії. Першу друковану працю з бухгалтерії
було невдовзі видано іншими мовами, тож вона породила чимало наслідувачів у Німеччині, Франції, Англії. Одну з таких робіт було перекладено російською мовою за правління Петра Першого.
Система подвійного запису, вихідні позиції якої було викладено Пачолі, витримала іспит часом і ось уже понад 500 років використовується (в тих чи інших варіантах) всюди, де необхідний систематичний облік господарської діяльності. Подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.
Подвійний запис випливає з економічної суті відображення операцій. Кожна господарська операція викликає зміни у двох видах господарських засобів, грошових коштів, або у двох видах джерел, або в одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.
Розглянемо використання подвійного запису для відображення на рахунках початкового сальдо і визначення сальдо на активних, пасивних і активно-пасивних рахунках. Приклад.
І. Сальдо на 1.03.00 р.:
на дебеті рахунка "Каса" - ЗО гри.
на дебеті рахунка "Поточні рахунки в національній валюті" - 1 500 000
на дебеті рахунка "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
(оптова база № 1) - 200 000
на кредиті рахунка "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
(магазин № 5) - 640 000
II. Господарські операції за березень 2000 р.
1) 3 рахунка "Поточні рахунки в національній валюті" надійшло до каси підприємства на господарські потреби 600 грн. (грошей в касі збільшилося на 600 грн., на поточному рахунку в національній валюті зменшилося на 600 грн.).
2) Надійшло на склад матеріалів від оптової бази № 1 на 180 000 грн. (матеріалів на складі збільшилося на 180 000 грн., заборгованість підприємства, на яке надійшли матеріали, збільшилася на 180 000 грн.).
3) Перераховано з рахунка "Поточні рахунки в національній валюті" магазину № 5 600 000 грн. за товари (на рахунку грошей зменшилося на 600 000 грн., й водночас кредиторська заборгованість перед магазином № 5 зменшилася на 600 000 грн.).
Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.
Для відображення бухгалтерського обліку та звітності майно і господарські операції оцінюються у національній грошовій одиниці України способом підсумовування витрат.
Записи у бухгалтерському обліку на валютних рахунках підприємства, а також операцій в іноземній валюті здійснюються в національній грошовій одиниці України (в гривнях) у сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на момент здійснення операцій. Водночас зазначені записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною іноземною валютою окремо).
Калькуляція - це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.
Бухгалтерська фінансова звітність - це система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства, організації, установи за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку.
Бухгалтерська фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком (за перший квартал плюс за другий, третій і четвертий - одержуємо за рік) майновий та фінансовий стан підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період і грунтуватися на даних синтетичного та аналітичного обліків.
Типові форми бухгалтерської звітності та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом із статистики України, які є керівними органами бухгалтерського обліку в управлінні економікою (схема 1.3). Міністерство фінансів України також розробляє Національні стандарти бухгалтерського обліку на виконання програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів з обов'язковою реєстрацією їх у Міністерстві юстиції України.
Міністерства й відомства за погодженням з Мінфіном і Держкомстатом України можуть встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності. Забороняється вимога подання бухгалтерської звітності за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами. Місячну, квартальну і річну бухгалтерські звітності складають підприємство, організація, установа, в яких відображається склад майна та джерела їх формування, включаючи майно виробництв, філій, представництв та інших
відокремлених підрозділів, виділених на окремий баланс. Об'єднання, до яких належать підприємства, складають самостійний баланс. Централізована бухгалтерія, що обслуговує підприємства, установи, складає фінансову звітність, у якій відображаються результати господарської діяльності, склад майна цих підприємств, установ та джерела його формування. Міністерства, до сфери управління яких належать підприємства, установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають підприємства, установи республіканської (Республіка Крим) та комунальної власності, складають зведену квартальну і річну бухгалтерську звітність. Для всіх підприємств звітним роком вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.
Для підприємств, організацій, установ, що створюються, першим звітним роком вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня, - по 31 грудня наступного року включно.
Дані наступного балансу мають відповідати даним затвердженого заключного балансу за період, що передує звітному, розбіжності мають бути пояснені. Зміни даних бухгалтерської звітності внаслідок їх перекручення, що належать як до поточного, так і до минулого років (після затвердження цієї звітності), здійснюються у тому звітному періоді, в якому були виявлені перекручення. Виправлення помилок у бухгалтерській звітності (стандарт б) підтверджується підписом посадових осіб, які підписали її раніше, із зазначенням дати виправлення. У формах звітності з'явилися зміни, що відповідають вимогам зовнішніх користувачів (кредиторів, інвесторів, акціонерів), податкових інспекцій і міжнародній практиці.
Підприємство (за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями) подає квартальну та річну бухгалтерську звітність:
- органам, у сфері управління яких перебуває підприємство;
- учасникам, засновникам - відповідно до установчих документів;
- органові державної статистики.
Міністерство фінансів може визначити інші державні органи, яким подається бухгалтерська звітність.
Квартальна бухгалтерська звітність подається підприємством не пізніше 17-го числа місяця, наступного за звітним періодом, річна - не пізніше 5 лютого наступного за звітним року, а підприємствами, до складу яких входять філії, представництва, відділення, інші відособлені підрозділи, що перебувають на окремому балансі, - відповідно 20-го числа та 10 лютого. Терміни подання бухгалтерської звітності в зазначених межах встановлюють органи, у сфері управління (віданні) яких перебувають підприємства або засновники підприємства.
Спільне підприємство з іноземними інвестиціями подає річну бухгалтерську звітність до 15 березня наступного за звітним року:
- учасникам спільного підприємства, якщо це передбачено установчими документами;
- державній податковій інспекції;
- органові державної статистики.
Установа, що утримується за рахунок бюджету, подає місячну, квартальну і річну бухгалтерські звітності про виконання кошторисів витрат вищому органові у встановлені ним терміни.
Датою подання бухгалтерської звітності для підприємства, установи у межах одного міста вважається день фактичної передачі її за належністю, а для іногороднього - дата його відправлення, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку.
Якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, то термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день.
Бухгалтерські звіти підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, установи, а за відсутності на підприємстві, в установі бухгалтерської служби - спеціалістом, який веде облік. ч
Річна фінансова звітність підприємства, установи до подання її вищезазначеним органам, організаціям і учасникам розглядається й затверджується у порядку, визначеному установчими документами.
Звітність на підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за виконанням планів, аналізу господарської діяльності, формування прогнозів, бізнес-планів тощо.
Звітність необхідна вищим організаціям для контролю за виконанням роботи підлеглими організаціями, виявлення недоліків у роботі, аналізу їх господарської діяльності, а також для керівництва їх роботою.
Звітність підприємств використовують фінансові органи для контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом.
Звітність підприємств використовують також кредитні та банківські установи при розгляді питання видачі кредитних коштів та при страхуванні майна підприємства.
Органи статистики зводять показники діяльності підприємств (на основі статистичних даних звітності) і таким чином формують загальнодержавну статистику.
З метою забезпечення доступності, гласності та відкритості для зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постачальників, інвесторів тощо) річна фінансова звітність про наслідки фінансово-господарської діяльності, майновий та фінансовий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством.
Міністерства й відомства, до сфери управління яких належать підприємства, установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають установи республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності, зведену бухгалтерську звітність про виконання кошторису витрат подають Мінфіну, фінансовим органам у встановлені ними терміни.
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансова звітність складається з: Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).
Таким чином, під методом бухгалтерського обліку потрібно розуміти систему способів і прийомів, за допомогою якої відображають об'єкти бухгалтерського обліку з метою контролю і управління ними.