1 Принцип функціонування каналів розподілення 2
2 Маркетинг в системі internet 7
3 Розробіть номенклатуру товарів, продаваних у магазинах з такою вивіскою: 18
1 Принцип функціонування каналів розподілення
Продаж товарів у системі маркетингу є єдиним способом повернути вкладені у виробництво товарів коштів і дістати прибуток. Тому ціль розподільної політики полягає в забезпеченні приступності товарів для споживачів. Для цього необхідно:
• досить точно виявити потреба цільового ринку в товарах і спланувати можливі розміри їхнього продажу;
• сформувати ефективні канали розподілу і швидше довести свою продукцію до споживача;
• створити максимум умов для швидкої «зустрічі» товару з покупцем.
Виявлення потреб і планування продажу провадиться шляхом дослідження попиту, стану ринку і торговельної кон'юнктури. Використовуються методи екстраполяції, моделювання, експертні оцінки й ін. Прогнози є свого роду «робочими гіпотезами», що вимагають постійного уточнення.
Канал розподілу являє собою сукупність проміжних ланок, що були залучені у процес просування товарів з метою забезпечення їхньої приступності для кінцевих споживачів. Як проміжні ланки можуть виступати прості посередники, оптові і роздрібні торговці.
Організація продажу товарів безпосередньо кінцевому споживачеві може здійснюватися шляхом пропозиції товарів у роздрібному торговельному підприємстві («мерчендайзинг»), ліцензованої торгівлі («франчайзинг») і прямих контактів зі споживачем («директ-маркетинг»). Шляхом пропозиції товарів у роздрібному торговельному підприємстві («мерчендайзинг») реалізують свою продукцію більшість підприємств України, особливо на ринку товарів повсякденного вжитку (пиво, безалкогольні напої, соки, кондитерські вироби, молочні та ін.). В останній час розвитку набула реалізація товарів шляхом ліцензованої торгівлі («франчайзинг»). На Україні в такий спосіб реалізуються товари ТМ „Монарх” (мережа магазинів взуття), ТМ „Джинси Суперціна” (одяг з джинсових тканин), ТМ „ТНК” (мережа автозаправок) та ін. Організація продажу шляхом прямих контактів зі споживачем («директ-маркетинг») отримала розвитку у реалізації за допомогою Інтернет-магазинів („Квітка”, „Тошонадо” та ін.) та телемагазинів. Досить розповсюджена в Європі реалізація за дркованими каталогами в Україні на сей час не популярна.
Успішне рішення цих задач багато в чому залежить від підготовленості підприємства, наявності кваліфікованих фахівців, досвіду й ін. Для виконання окремих робіт можуть залучатися посередники і працівники спеціалізованих організацій. Однак у всіх випадках підприємство повинне правильно використовувати всі засоби розподільної політики.
Вибір каналів розподілу продукції є складним управлінським рішенням, оскільки обрані канали самим безпосереднім образом впливають на всі інші рішення в сфері маркетингу.
Реалізація продукції в більшості випадків проводиться через посередників, кожний з яких формує відповідний канал розподілу. Як посередників можуть виступати постачальницько-збутові організації, великі оптові бази, біржові структури, торгові доми і магазини.
Підприємства в умовах ринкової економіки значну увагу приділяють проблемам оптимізації процесу просування товарів від виробника до споживача. Результати їхньої господарської діяльності багато в чому залежать від того, наскільки правильно обрані канали розподілу товарів, форми і методи їхнього збуту, від широти асортименту і якості наданих підприємством послуг, зв'язаних з реалізацією продукції.
Канал розподілу приймає на себе і допомагає передати кому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Учасники каналів розподілу виконують ряд функцій, що сприяють успішному рішенню вимог маркетингу: проведення науково-дослідної роботи, стимулювання збуту, налагодження контактів з потенційними споживачами, виготовлення товарів відповідно до вимог покупців, транспортування і складування товарів, питання фінансування, прийняття відповідальності за функціонування каналу розподілу.
Розрізняють три види каналів розподілу: прямі, непрямі і змішані.
Прямі канали зв'язані з переміщенням товарів і послуг без участі посередницьких організацій. Вони найчастіше встановлюються між виготовлювачами і споживачами, що самі контролюють свою маркетингову програму і мають обмежені цільовими ринками. Найбільш поширені прямі канали збуту на промисловому ринку. Наприклад, ВАТ „Мотор-Січ”, м.Запоріжжя, виробник авіадвигунів, використовує виключно прямі канали збуту.
Непрямі канали зв'язані з переміщенням товарів і послуг спочатку від виготовлювача до незнайомого учасника-посередника, а потім від нього — до споживача. Такі канали звичайно залучають підприємства і фірми, що з метою збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і відповідно від визначеної частки контролю над збутому, а також готові трохи послабити контакти зі споживачами. Більшість виробників продукції широкого вжитку використовує непрямі канали розподілу.
Змішані канали поєднують риси перших двох каналів руху товарів.
Прямий маркетинг використовується при складному технологічному виробництві, коли виготовлювач самотужки забезпечує монтаж складного устаткування безпосередньо на підприємствах споживача. Збутова діяльність промислового підприємства з застосуванням прямого маркетингу може вестися через збутові оптові бази, склади й оптові контори виготовлювача. Однак підприємства, що випускають устаткування по замовленнях на адресу конкретних споживачів, не прибігають у своїй роботі до збутових філій. За допомогою прямого маркетингу реалізуються, наприклад, складні технологічні транспортні лінії ВАТ „Поліграф”, м. Миколаїв.
Канали розподілу можна охарактеризувати і по числу складових їхніх рівнів. Рівень каналу розподілу - це будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу з наближення товару і права власності на нього до кінцевого покупця. Довжина каналу визначається числом наявних у ньому проміжних рівнів. Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу, складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачам.
Однорівневий канал включає одного посередника на ринках товарів промислового призначення. Цим посередником є, як правило, агент по збуті або брокер. Наприклад, завод „АвтоЗаз” реалізує автомобілі тільки за допомогою торгівельної мережі салонів корпорації "УкрАвто". Реалізація автомобілей безпосередньо з заводу кінцевому роздрібному споживачу відсутня.
Дворівневий канал складається з двох посередників. На ринках товарів промислового призначення такими посередниками можуть виступати промислові дистриб’ютори (постачальницько-збутові організації) і дилери. Наприклад, ТМ „Canon” реалізує свою продукцію на Україні через оптових дилерів („Елікс-Центр”, Київ, та ін.), які, в свою чергу реалізують продукцію роздрібним торговим організаціям. Так, наприклад „Елікс-Центр” не реалізує продукцію ТМ „Canon” вроздріб, та не має власної збутової мережі, але має статус авторизованого дилера, забезпечуючи високу частку продажу товарів цієї торгової марки в Україні.
Трирівневий канал включає трьох посередників. Наприклад, у переробній промисловості між оптовими і роздрібними торговцями звичайно стоять дрібні оптовики, що скуповують товари у великих оптовиків і перепродують їх невеликими партіями в роздрібну торгівлю. З погляду виробників, чим більше рівнів має канал розподілу, тим менше можливостей контролювати його.
Маркетингове управління має на меті досягти бажаного рівня обміну з цільовими ринками. Однак, дуже часто в процесі реалізації цієї задачі, інтереси компанії і клієнтів вступають у протиріччя. Виниклий конфлікт дозволяється на базі наступних п'яти концепцій, керуючись якими, компанії ведуть маркетингову діяльність:
• концепція удосконалювання виробництва;
• концепція удосконалювання товару;
• концепція інтенсифікації комерційних зусиль;
• концепція маркетингового підходу;
• концепція соціально-етичного маркетингу.
Концепція удосконалювання виробництва заснована на твердженні про те, що споживач віддає перевагу тим товарам, що широко поширені і доступні за ціною. Отже, управління маркетингом повинне бути спрямоване на удосконалювання виробництва і підвищення ефективності розподілу. При управлінні каналами збуту відповідно до концепції удосконалювання виробництва пріоритетними для підприємства є наявність численних, розгалужених і недорогих каналів розподілу.
Концепція удосконалювання товару. Її суть у тім, що споживач віддасть перевагу товарові, що представляє вищий рівень якості, максимальну продуктивність і нові можливості.
Отже, компанія повинна всю енергію направляти на безперервне удосконалювання своєї продукції. При управлінні каналами збуту відповідно до концепції удосконалювання товару пріоритетами є: сталість каналів збуту, значний контроль над управлінням, високий рівень продажного і післяпродажного сервісу, наданого кінцевому споживачеві. Характерно так само увага, що приділяється підприємством налагодженню зворотного зв'язку зі споживачами товару.
В основі концепції інтенсифікації комерційних зусиль лежить представлення про те, споживачі не будуть купувати товар, вироблений даною компанією, якщо не почати спеціальних заходів для просуванню товару на ринок і широкомасштабний продаж. Природно, маркетинг, заснований на стратегії агресивного продажу, зв'язаний з великим ризиком. При керуванні каналами збуту відповідно до концепції інтенсифікації зусиль пріоритетною вимогою для підприємства-продавця є здатність всіх учасників каналу розподілу швидко й адекватно реагувати на зміни політики просування товару на ринку.
Концепція маркетингового підходу припускає, що досягнення компанією своїх цілей залежить від визначення нестатків і запитів цільових ринків, а також від більш ефективного в порівнянні з конкурентами задоволення споживачів. Ця концепція також припускає значний контроль продавця над каналами розподілу, і приділяє величезне значення зворотного зв'язку в ланцюжку виробник - кінцевий споживач. Тому підприємства, орієнтовані на концепцію маркетингового підходу, часто обмежують кількість рівнів у каналах розподілу, і прагнуть до значного контролю над ними.
Суть найбільш передової на даний момент концепції соціально-етичного маркетингу можна виразити в такий спосіб: спочатку компанія виявляє нестатки, потреби й інтереси цільових ринків, а потім забезпечує клієнтам вищу споживчу цінність способами, що підтримують або навіть поліпшують благополуччя клієнтів і суспільства. Керування каналами розподілу при використанні даної концепції припускає створення максимальне зручної для кінцевого споживача системи придбання товару. У деяких випадках виробник свідомо йде на зниження прибутку в короткостроковому періоді, обумовлені значними витрати для побудови специфічних каналів розподілу. Однак, як показує практика, ці витрати цілком окупаються в періоді довгостроковому за рахунок значного збільшення сегмента постійних споживачів.
2 Маркетинг в системі internet
Интернет в качестве канала маркетинговых коммуникаций является частью так называемых «новых СМИ». Кроме Всемирной сети туда также вхо¬дят: цифровое телевидение, сотовая телефония, компакт-диски и т.д. Термин «новые СМИ» используется в целях разграничения традиционных спо¬собов доставки информации потребителям и методов, основанных на использовании новейших цифровых технологий.
В настоящее время специалистами выделяются следующие пять специфических особенностей Интернет как одного из «новых СМИ»:
1. в большинстве случаев покупатель является инициатором контакта с организацией;
2. покупатель сам ищет интересующую его информацию;
3. высокая вовлеченность (привлечение внимания) покупателя при просмотре web-сайта;
4. у организации имеются широкие возможности для сбора и классификации информации о покупателях;
5. учитываются индивидуальные запросы покупателя, которые принимаются в расчет при будущих контактах [1].
Таблиця 2.1 Основные отличия системы коммуникаций на Интернет-рынке и на традиционном
Параметры «Традиционный» рынок Интернет-рынок
1 2 3
Модель коммуникации Один отправитель - мно¬го получателей Один отправитель - один получа¬тель или много отправителей - много получателей
Способ получения информации потре¬бителями Компания информирует потребителей Потребители сами находят интере¬сующую их информацию
Концентрация на определенном целе¬вом сегменте Массовый маркетинг Индивидуальный подход к каждо¬му клиенту
Интерактивность Монолог Диалог
Подход к брэндингу Традиционный подход, невысокая степень уча¬стия потребителей Высокая вовлеченность потреби¬телей в процесс формирования брэнда, дополнительные возмож¬ности добавления ценности
Позиция организации по отношению к по-требителям Со стороны предложе¬ния Со стороны спроса
Вклад потребителей в создание продукта Покупатель в качестве объекта приложения маркетинговых усилий Покупатель в качестве партнера
Подход к определе¬нию целевых сегмен¬тов Сегментация («арбит-ражный» подход) Сетевые сообщества
Роль географических границ рынка Высокая, интернациона¬лизация связана со зна-чительными финансо-выми затратами Незначительная
Рассмотрим теперь более детально преимущества Интернет-рынка перед традиционным рыночным пространством, описанные в вышеприведенной таблице.
Различия в модели коммуникации
На рис. 1.1 представлена хрестоматийная схема коммуникации.
Рисунок 1.1 - Схема коммуникаций
Традиционные средства коммуникации, используемые в условиях «реального» рынка, в основном используют модель «один отправитель - много получателей» (рис.1.2). Это означает, что обычно компания-коммуника¬тор выступает в роли единственного отправителя маркетингового сообщения, а целевая аудитория, на ко¬торую оно нацеле-но, представлена совокупностью потребителей.
Рисунок 1.2 - Схема модели коммуникаций «один отправитель – много получателей»
Эта схема вер¬на для таких ос¬новных средств системы марке¬тинговых коммуникации, как реклама, связи с об¬щественностью (public relations, PR) и стимулирование сбыта. Оставшийся элемент СМК - прямой маркетинг (в том числе персональные продажи) - использует другую коммуникационную модель («один отправитель - один получатель») и поэтому отличается наивысшей эффективностью. По своей природе он наиболее близок к специфике коммуникаций на Интернет-рынке. Основное преимущество описываемой модели заключается в том, что она позволяет организации предоставлять каждому отдельному клиенту ин¬дивидуальное маркетинговое сообщение (рекламное, информационное и т.д.). Вместе с тем модель коммуникации, используемая в прямом маркетин¬ге, является также и наиболее требовательной к финансовым и трудовым ре¬сурсам (необходим высокий профессиональный уровень торговых работников). Этого нельзя сказать о бизнес-коммуникациях в Интернет, где современная технология позволяет минимизировать не только расходы на установление и поддержание контакта, но и существенно снизить требования к количеству тор¬гового персонала. Интернет является весьма подходящим местом для уста¬новления персональных контактов с представителями целевой аудитории и дальнейшей индивидуализации коммерческого предложения фирмы относи¬тельно каждого отдельно взятого клиента. Схема коммуникационной модели «один отправи¬тель - один полу¬чатель» представ¬лена на рисунке 1.2.
Рисунок 1.3 - Схема модели коммуникации «один отправитель – один получатель»
Как показыва¬ет практика, не¬смотря на оче¬видные преиму¬щества использо¬вания в Интернет модели «один от¬правитель - один получатель», далеко не все компании, имеющие собственные сайты, ее используют. Существует огромное множество так называемых «статичных» сайтов, которые лишь размещают в Сети некий набор сведений о себе, абсолютно не принимая в рас¬чет специфику используемого канала коммуникации.
Помимо обширного потенциала применения модели коммуникации «один отправитель - один получатель» (метод персональных продаж), Интернет предоставляет также широкие возможности для использования модели «много отправителей - много получателей». Данная концепция рассматри¬вает собственно сеть Интернет в качестве равноправного участника про¬цесса обмена информацией наравне с организациями и потребителями. Мо¬дель «много отправителей - много получателей» весьма характерна именно для Интернет в связи с интерактивной природой Всемирной сети. На рисунке 1.4 представлена схема рассматриваемой модели.
Рисунок 1.4 - Схема модели коммуникации «много отправителей - много получателей»
Как следует изданной схемы, с одной стороны, организации, желающие передать потребителям маркетинговое сообщение, непосредственно взаимодействуют с интерактивной средой (Интернет), а, с другой стороны, потребители, ищущие интересующую их информацию, также обращаются к интерактивной среде. Таким образом, интересы организаций и их целевых потребителей встречаются в Глобальном информационном пространстве. Также весьма характерным для рассматриваемой модели является положение о том, что потребители сами поставляют интерактивной среде различ¬ную информацию, которой могут воспользоваться как другие потребители, так и организации [2].
Таким образом, Интернет позволяет использовать наиболее эффективные из существующих коммуникационных каналов с минимальными затратами.
Способ получения информации потребителями
При использовании «традиционных» каналов коммуникаций заинтересо¬ванные организации предоставляют потребителям ту информацию, которая, по их мнению, им необходима. В случае же использования Интернет ситуация кардинально меняется: здесь потребители сами ищут ту информацию, которая их интересует. Преимущества такого подхода для потребителей очевидны: им нет необходимости воспринимать все маркетинговые сообщения подряд. К компаниям же, действующим на Интернет-рынке, предъявляются повышенные требования, т.е. возрастает социальная ответственность организаций.
Различия в степени сконцентрированности на определенном сегменте
Интернет позволяет добиться наивысшей индивидуализации контента, т.е. содержимого Интернет-сайта, предоставляемого потребителям. Используя специализированные средства, которые интегрируются в web-страницы (фор¬мы, программные скрипты), можно с минимальными затратами обеспечить каждый целевой сегмент индивидуальной информацией, необходимой имен¬но данной категории потребителей.
При использовании средств «традиционного» маркетинга индивидуали¬зация коммерческого предложения для нескольких целевых групп требует значительных трудовых и .материальных затрат на проведение исследований потенциальных потребителей, сегментирование и позиционирование, а так¬же на доставку коммерческих предложений до различных сегментов по¬требителей. Не менее трудоемкой представляется необходимость опера¬тивного отнесения вновь прибывающих или уже существующих клиентов к той или иной целевой группе. В Интернет процесс определения целевых групп и предоставления релевантных предложений происходит гораздо проще. Это становится возможным благодаря системе автоматического определения целевых групп и нацеливания коммерческого предложения (Automatic Offer Targeting, AOT). Данная система основана на использовании формализован¬ных средств персонификации посетителей web-сайта (формы для регистра¬ции типа «логин-пароль»), автоматически предлагаемых для заполнения всем посетителям, а также программных средств для обработки запросов и от-несения посетителей к той или иной категории. Таким образом, каждый по-требитель, зашедший на Интернет-сайт, немедленно получает именно ту информацию, которая относится к его потребностям. Описываемый под-ход, в частности, открывает новые возможности перед маркетологами в таких областях деятельности, как, например, ценовая дискриминация, осу-ществление которой происходит безболезненно для клиентов (потребите¬ли из одной ценовой категории не могут видеть предложения для других целевых групп) и с минимальными затратами.
При использовании средств индивидуализации в Интернет необходимо помнить и об одном негативном аспекте данной концепции. Как показыва¬ют исследования, проводимые как в нашей стране, так и за рубежом, потре¬бители весьма озабочены проблемой конфиденциальности личных сведе¬ний, передаваемых через Сеть. С одной стороны, они понимают все пре¬имущества персонификации и готовы предоставить необходимую часть сведений о себе. С другой стороны, потребители напуганы многочислен¬ными скандалами, связанными со случаями «взлома» корпоративных сетей и разглашения информации о клиентах (номера кредитных карт, адреса, мет¬рические данные), и боятся сообщать о себе какие бы то ни было сведения. Поэтому для успешного использования концепции AOT необходимо макси¬мально использовать «скрытые» средства получения информации о потре¬бителях (такие ,как, например, лог-файлы) и напрямую задавать лишь огра¬ниченный круг наиболее принципиальных вопросов.
Интерактивность
Интерактивность является одним из основных преимуществ Интернет перед «традиционными» средствами коммуникации. Данное преимущество основано на возможности в предельно сжатые сроки (порядка нескольких минут или даже секунд) получать, обрабатывать и отвечать потребителям на их запросы. Таким образом, устанавливается оперативный двунаправлен¬ный диалог компании с потребителем.
Аналогичного эффекта в условиях «реального» рынка достичь крайне сложно (и часто невозможно). Использование таких «традиционных» средств коммуникации, как телефонная связь, лишь отчасти позволяет приблизить¬ся к идеалу интерактивности. В реальности далеко не каждая даже крупная орга¬низация может позволить себе содержать круглосуточный колл-центр, а затра¬ты, связанные с ним, могут перекрыть преимущества от его существования. Интернет позволяет отказаться от дорогостоящего и негибкого в управлении колл-центра в пользу лишь нескольких (а зачастую только одного) квалифици¬рованных операторов, оперативно отвечающих на запросы потребителей.
Расширением интерактивной природы Интернет служит возможность автоматической обработки поступающих запросов. В случае несложных или стандартизированных запросов потребителей специализированное программное обеспечение выполняет все функции по анализу содержимого запроса. поиску нужного ответа и отправке его обратно потребителю. Применение такого подхода позволяет существенно сократить нагрузку на операторов службы обратной связи и сэкономить деньги организации.
Таким образом, благодаря своей интерактивной природе, Интернет является идеальным средством установления долгосрочных партнерских взаимоотношений компании с потребителями.
Подход к брэндингу
Основным преимуществом Интернет перед «традиционным» рынком в вопросе создания корпоративного имиджа (брэнда) является повышенная вовлеченность потребителей в этот процесс. Особое значение здесь приобретает описанная выше концепция интерактивности Интернет, поскольку потребители имеют постоянную возможность вести диалог с компанией. Потребитель в данном случае становится уже не просто автономным объек¬том приложения маркетинговых усилий, а партнером организации. Через систему обратной связи клиенты и обычные посетители web-сайта имеют возможность высказываться по любым аспектам деятельности фирмы, при¬влекая внимание руководства к имеющимся проблемам, и тем самым способ¬ствуя совершенствованию как параметров продукта, так и имиджа организации.
Позиция организации по отношению к потребителям
В реалиях Интернет-рынка интересы потребителя становятся более значимыми для фирмы. Потребитель не только осуществляет функции по закупке продуктов у организации, но и помогает ей совершенствовать свою деятельность. Компании, действующие в Интернет, должны понимать эту специфическую особенность сетевого бизнеса и поощрять потребителей вести конструктивный диалог с организацией. Это, в свою очередь, означа¬ет большую ответственность фирмы перед своими клиентами, ведь неудовлетворенным потребителям в Сети гораздо проще испортить имидж компа¬нии, чем в случае «традиционного» рынка. Таким образом, получается «зам¬кнутый круг», в котором потребитель и фирма взаимосвязаны и взаимозависимы.
Вклад потребителей в создание продукта
Подводя итог вышесказанному, можно выделить две основные особенности в роли потребителей в онлайновом бизнесе:
1) потребитель как традиционный объект приложения маркетинговых усилий компании;
2) потребитель как партнер компании, который путем взаимовыгодного сотрудничества помогает ей достигать своих целей.
Таким образом, Интернет расширяет рамки «традиционного» маркетин¬гового мышления. В реалиях Сети происходит трансформация традиционных взглядов организации на потребителя как на объект воздействия, переводя его в категорию партнеров. Потребитель в условиях онлайнового бизнеса вносит гораздо больший вклад в создание продукта, чем в рамках «реального».
Подход к определению целевых сегментов
В условиях Интернет большую значимость приобретают субъективно-личностные характеристики потребителей (образ мышления, система ценностей, особенности восприятия). Потребители со схожими характеристиками объединяются в так называемые сетевые сообщества для обмена информацией. Поэтому перед организациями в процессе сегментирования целевого рынка встает проблема еще более «чуткого», чем в условиях «ре¬ального» рынка, выявления этих параметров.
Роль географических границ рынка
Для организаций, ведущих бизнес в условиях Интернет, не существует никаких препятствий для привлечения на свой web-сайт потребителей из любых стран (конечно, где есть инфраструктура Интернет). При этом фир¬ме все равно, где территориально находится ее целевой потребитель - маркетинговое сообщение, посланное по электронной почте или размещенное непосредственно на корпоративном сайте, будет ему обязательно достав¬лено. Единственным существенным препятствием для интернационализации бизнеса с использованием Интернет-технологий (как и в случае «реально¬го» бизнеса) является необходимость доставки до потребителя физичес¬кого компонента продукта. Однако компании, занимающиеся предоставле¬нием «чистых услуг» (например, консультационных), не предоставляют сво¬им клиентам никаких физических компонентов и поэтому могут свободно осуществлять свою деятельность в любой точке мира [1].
Развитие информационных технологий, появление и бурный рост электронной коммерции стали основой для появления нового направления в современной концепции маркетинга взаимодействия — Интернет-маркетинга, под которым понимается теория и методология организации маркетинга в среде Интернета. Эпоха Интернет-маркетинга характеризуется следующими отличительными особенностями: глобализация сфер деятельности; окончательный переход ключевой роли от производителей к потребителям; персонализация взаимодействия и переход к маркетингу «один-одному»; снижение трансакционных и трансформационных издержек.
3 Розробіть номенклатуру товарів, продаваних у магазинах з такою вивіскою:
а) "Чай - кава";
б) "Парижанка";
в) "Чорний кіт";
Г) "Тоаври для краси і здоровя";
д) "П ятачок".
Товарний асортимент (або продуктовий мікс) — це сукупність товарної продукції підприємства. Він складається з асортиментних груп (продуктових ліній) і окремих продуктів (марок). Товарний асортимент може бути охарактеризований показниками:
• ширини (кількість продуктових ліній);
• глибини (кількість виробів в одній продуктовій лінії);
• сумісності (між різними продуктовими лініями);
• висоти (середня ціна в продуктовій лінії).
Розвиток товарного асортименту є найважливішою функцією маркетингу на підприємстві. Воно виражається в умінні втілювати традиційні або сховані технічні і матеріальні можливості виробника у вироби і послуги, що мають визначену споживчу цінність, задовольняють покупця і приносять прибуток підприємству.
а) "Чай - кава";
За особливостями продукту За групами споживачів відносно доходу За торговими марками
ЧАЙ
Чай чорний листовий фасований Чай дешевої цінової групи (небрендований, місцевих фасувальників) „Світ чаю”
Чай чорний листовий пакетований Чай середньої цінової групи (брендований, відомих виробників) „Ліптон”
Чай чорний листовий вісовий Чай елітний (високої цінової групи) „Ахмад Ті”
Чай зелений листовий фасований „Ділмах”
Чай зелений листовий пакетований „Мономах”
Чай зелений листовий вісовий „Монарх”
Чай ароматизований фасований „Карпатська лічниця”
Чай ароматизований пакетований „Бесіда”
Чай ароматизований вісовий „Принцесса Нури”
Чайні суміші (фруктові та трав’яні) „Ключи здоровья”
Кава розчинна Кава дешевої цінової групи (небрендована, місцевих фасувальників) Нескафе
Кава розчинна гранульована Кава середньої цінової групи (брендована, відомих виробників) Якобз Монарх
Кава молота Кава елітна (високої цінової групи) Еліт платінум
Кава в зернах обсмажена Чибо
Кава в зернах необсмажена ЛасКава
Какао-порошок Напої дешевої цінової групи (небрендовані, місцевих фасувальників) Несквик
Розчинні какао-напої Напої середньої цінової групи (брендована, відомих виробників) МасШоколад
Гранульовані какао-напої Напої елітні (високої цінової групи) Петровська слобода
Розчинні шоколадні напої Галка
Посуд для чаю Дешевий посуд та аксесуари
„Світ чаю”
Посуд для кави Посуд та аксесуари середньої цінової групи „Гжель”
Аксесуари Елітний посуд та аксесуари „Люмене”
б) "Парижанка";
Магазин модних аксесуарів
За особливостями продукту За групами споживачів відносно доходу За торговими марками
Валізи Дешеві аксесуари (небрендовані, місцевих виробників, з штучних матеріалів та текстилю) Prima
Сумка дорожня Аксесуари середньої цінової групи (небрендовані, місцевих виробників, з натуральних матеріалів; брендовані, поопулярних брендів) Freedom
Сумка для ноутбука Аксесуари високої цінової групи (елітних брендів, екскюзивні авторські речі) Rapida
Саквояж Cellula
Сумка молодіжна Visiva
Сумка жіноча повсякденна
Vicam
Сумка жіноча вечірня Targus
Сумка чоловіча Tucano
Портфель Solidex
Сумка чоловіча для документів Pierre Cardin
Гаманці жіночі Sumdex
Гаманці чоловічі Samsonite
Несесери
Ремені жіночі
Ремені чоловічі
Ремені „унісекс”
Рукавички жіночі
Рукавички чоловічі
в) "Чорний кіт";
Магазин товарів та сувенірів езотеричного змісту
За особливостями продукту За групами споживачів відносно доходу За напрямками та течіями езотеричних вчень
Езотерична література Товари та сувеніри езотеричного змісту низької цінової групи Для послідовників буддізму
Езотеричні товари для інтер’єру Товари та сувеніри езотеричного змісту середньої цінової групи (з натуральних матеріалів, та ін) Для послідовників індуізму
Особисті речі та прикраси Товари та сувеніри езотеричного змісту високої ціновоїї групи (авторські, з напівдорогоцінних та дорогоцінних матеріалів) Філософськи течії нового часу (Реріх, Блаватська)
Ароматичні речовини та прилади для застосування Магичні товари
Предмети для проведення обрядів
Сувеніри езотеричного змісту
г) "Товари для краси і здоров’я ";
Магазин товарів для краси і здоров’я
За особливостями продукту За групами споживачів відносно доходу За торговими марками
Засоби по догляду за шкірою обличчя Товари для краси і здоров’я (небрендовані, місцевих виробників) „Зелена аптека”
Засоби по догляду за руками Товари для краси і здоров’я середньої цінової групи (небрендовані, місцевих виробників, з натуральних матеріалів; брендовані, популярних брендів) „Черный жемчуг”
Засоби по догляду за ногами Товари для краси і здоров’я високої цінової групи (елітних брендів, ексклюзивні авторські речі) „Красная линия”
Засоби по догляду за тілом „Синерджи”
Засоби по догляду за волоссям „Виши”
Засоби для ванни та сауни „Лореаль”
Біологічно активні харчові добавки „Евелин”
Декоративна косметика „Магия трав”
Лікувальні косметичні засоби „СанСилк”
Електричні пристрої для краси і здоров’я „Ключи здоровья”
Механічні пристрої для краси і здоров’я „Петрович”
Текстильні приналежності „Салон”
Парфюмерія
д) "П ятачок”
Магазин м’ясних делікатесів
За особливостями продукту За групами споживачів відносно доходу За торговими марками
Ковбаси варені Дешеві ковбасні вироби (небрендовані, низькосортові, з додаванням рослинних білків) „Вакула”
Сосиски, сардельки, шпікачки Ковбасні вироби середньої цінової групи (місцевих виробників, з натурального м’яса; популярних брендів) „Шепетівський м’ясокомбінат”
Ковбаси варено-копчені Ковбасні вироби високої цінової групи (популярних брендів з натурального м’яса; елітних сортів) „Берізка”
Ковбаси сирокопчені „М’ясний ряд”
Ковбаси домашні жарені „М’ясна лавка”
Ветчина „Запорізький м’ясокомбінат”
Копчені вироби з натурального м’яса (балик, окорок) „Русанівські ковбаси”
Література
1. Ансофф І. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер, 1999.
2. Багієв Г.Л. Основы организации маркетинговой деятельности на предприятии. – Л.: Обл. правл. ВНТОЭ, 1990.
3. Голубков Є.П. Основы маркетинга. – М.: Финпресс, 1999.
4. Голубков Є.П. Использование Интернета в маркетинге // Маркетинг в России и за рубежом №3 (29), 2002 г. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Росинтер, 1996.
5. Успенський І.В. Интернет-маркетинг Учебник.- СПб.: Изд-во СПГУЭиФ, 2003.
6. Таганов Д.Н. Интернет как новый элемент системы маркетинговых коммуникаций // Маркетинг №3 (70), 2003 г.
