Дипломна робота на тему:
Бухоблік оплати праці в бюджетній установі – лікарні (Надвірнянська ЦРЛ)
Зміст
стор.
Вступ…………………………………………………………………………. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ –ЛІКАРНІ 8
1.1Сутність та специфіка бухгалтерського обліку в лікарні ……………... 8
1.2 Організація та ведення бухгалтерського обліку лікарні ……………... 11
1.3 Оплата праці в бюджетній установі в лікарні ………………………. 17
1.4 Нормативно- правове забезпечення обліку оплати праці в закладах охорони здоров’я……………………………………………………………. 25
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ 27
2.1 Економічна характеристика Надвірнянської ЦРЛ……………………. 27
2.2 Елементи організації бухгалтерського обліку по оплаті праці в Ценральні районні лікарні………………………………………………….. 33
2.3 План рахунків бюджетної установи - ЦРЛ…………………………… 37
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ В ЦРЛ 40
3.1 Організація оплати праці в лікарні…………………………………….. 40
3.2 Порядок нарахування заробітної плати працівникам…………………. 45
3.3Утримання і вирахування з заробітної плати………………………….. 54
3.4 Порядок оформлення й облік розрахунків з оплати праці……………. 64
РОЗДІЛ 4 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ – ЛІКАРНІ 67
4.1 Ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці в умовах функціонування автоматизованих робочих місць………………………… 67
4.2 Ефективність автоматизації обліку по оплаті праці у лікарні……….. 71
Висновок……………………………………………………………………. 72
Список використаної літератури……………………………………….. 75
Додатки
Вступ
Інтеграція України у світову економічну систему, розвиток ринкових від-носин стали підставою для широкого використання бухгалтерської інформації з метою підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
Бухгалтерський облік – це спосіб документального спостереження, відо-браження й контролю за господарською діяльністю виробників і господарників, а також система зберігання, вимірювання та обробки, інтерпретації і передачі інфо-рмації про господарську діяльність підприємства, установи організації внутрішнім та зовнішнім користувачам ля прийняття оптимальних рішень. Тобто, іншим сло-вами, бухгалтерський облік – це система безперервного й взаємозв’язаного спо-стереження і контролю за господарською діяльністю окремого підприємства, ор-ганізації чи установи з метою одержання про них поточних і підсумкових показ-ників.
Бухгалтерський облік ведеться практично у всіх сферах суспільного життя, не залежно від того, чи це комерційних об’єктів господарювання, чи благодійних та некомерційних установ, наприклад ведення бухгалтерського обліку в закладах охорони здоров’я.
Саме методиці та особливостям ведення бухгалтерського обліку в системі охорони здоров’я і присвячена ця дипломна робота. Зокрема, особлива увага при-діляється системі оплати праці в лікарні.
Об’єктом дослідження є Надвірнянська Центральна районна лікарня. Надвірнянська ЦРЛ є головною базовою установою, яка надає спеціалізовану допомогу населенню та організаційно-методичним закладам охорони здоров’я району.
Дипломна робота складається з чотирьох розідлів.
Перший розділ розкриває тоеретичні основи та особливості обліку праці, та оплати праці в бюджетних установах.
Дугий розділ дипломної роботи складається з характеристики об’єкта дослідження. Базовим об’єктом є Надвірнянська Центральна районнаа лікарня.
У третьому розділі роботи дається опис діяльності Надвірнянської центральної районної лікарні: як ведеться організація оплати праці в Надвірнянській ЦРЛ, порядок нарахування заробітної плати в лікарні, а також порядок оформлення документів по оплаті праці.
Четвертий розділ викладає теоретичні та практичні основи удосконалення ведення обліку оплати праці у бюджетній установі (на прикладі Надвірнянської центральної районної лікарні) за допомогою викоистання комп’єютерної техніки та автоматизованих робочих місць облікового персоналу у обліковому апараті ЦРЛ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ
1.1. Сутність та специфіка бухгалтерського обліку в лікарні
Сутність бухгалтерського обліку полягає в тому, що облік базується на до-кументування усіх господарських операцій і проведенні періодичних інвентари-зації, забезпечує виявлення і мобілізацію резервів об’єкта господарської діяльнос-ті. Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є викорис-тання найбільш раціональних форма та методів обліку, підвищення його техніч-ного озброєння.
Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного проце-су розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що спричиняють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Таким чи-ном, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання коштів об’єкта господарювання в процесі господарської діяльності.
Ведення бухгалтерського обліку повинно базуватися на певних принципах. В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:
• законність — звітність повинна відповідати правилам та процедурам, пе-редбаченим законодавчими та нормативними актами;
• достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінан-сових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;
• повнота бухгалтерського обліку — всі операції бухгалтерського обліку в бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосо-вуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуа-цій;
• дата операції — операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухга-лтерського обліку;
• прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок пото-чного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попере-днього звітного періоду;
• превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкри-ваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юриди-чною формою;
• суттєвість — у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформа-ція, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, і якщо її відсутність або неповнота (перекручення) може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;
• доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття економі-чних рішень;
• відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і деталь-ними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звіт-ність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;
• сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах,
• правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;
• обережність — обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;
• незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних пе-ріодів);
• співставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету че-рез співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;
• безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду на те, що процес виконання бюджетів є постійним;
• окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.
У бухгалтерському обліку в бюджетних установах для кількісного відобра-ження руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів викорис-товують три види вимірників:
• натуральні;
• трудові;
• грошові (вартісні).
Натуральні вимірники застосовують для отримання даних про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, м2, м1, га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей. За допомогою натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але і якісну характеристику об'єктів.
Трудові вимірники використовують для визначення кількості витрат праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години, людино-хвилини ).
Подвійний запис — це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом коре-спондуючих рахунків. Подвійний запис випливає з економічної суті відображення операцій. Будь-яка господарська операція викликає зміни у двох видах господар-ських засобів, грошових коштів, або у одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.
Оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному гро-шовому вимірнику з метою узагальнення їх загалом по бюджетній установі.
Балансове узагальнення — це спосіб узагальнення і групування інформації про майно установи та джерела його утворення на певну дату.
Звітність — це система підсумкових взаємозв'язаних і взаємозумовлених показників, які характеризують фінансову діяльність установи,
1.2. Організація та ведення бухгалтерського обліку в лікарні.
Закон України “Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Украї-ні” визначає правові принципи регулювання, організації та ведення обліку і скла-дання фінансової звітності, поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності.
Бухгалтерія реєструє господарські операції, які створюють образ господа-рюючого суб’єкта.
Головний лікар лікарні, як керівник, зобов’язаний створити умови для пра-вильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всі-ма працівниками причетними до ведення бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання обліку пер-винних документів.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладається ведення бухгалтерсько-го обліку:
- Забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухга-лтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
- Організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського об-ліку всіх господарських операцій;
- Бере участь у оформленні матеріалі пов’язаних з недостачею та відшко-дуванням втрат від недостачі; крадіжками; псування активів підприємства.
В практичному застосуванні основною формою бухобліку в бюджетних установах є меморіально-ордерна.
При меморіально-ордерній формі можна виділити загальну схему обліку (див. рис. 1.2.).
Підставою для бухгалтерського обліку операцій як в бюджетних установах, гак і в не бюджетних підприємствах і організаціях, є первинні документи. Пер-винні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це не-можливо — безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути паперовими або електронними, але у формі, що доступна для читання та виклю-чає внесення будь-яких змін. Також при електронному записі облікових регістрів має бути забезпечене отримання таких документів на паперових носіях.
Первинні документи, незалежно від форми запису, для надання їм юридич-ної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити, які має перевірити відповідаль-ний виконавець до введення їх в систему:
• назва документа (форми);
• номер та дата складання документа;
• назва установи, від імені якої складено документ;
• місце складання документа;
• назва отримувача коштів;
• зміст операції (підстава для її здійснення);
• сума операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відобра-жена лише цифрами, якщо документ створено за допомогою програмного забез-печення в автоматизованому режимі;
Рис. 1.2. Загальна схема меморіально-ордерної форми обліку в бюджетних установах.
• номери рахунків за дебетом та кредитом;
• назва банку, казначейства (отримувача та платника коштів) і № його коду;
• підписи відповідальних за здійснення операції осіб, правильно оформлені, з розшифровкою (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного під-пису);
• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), по-силання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, то-варно-транспортний документ тощо), із зазначенням його номера і дати, зазна-ченням законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт);
• коди економічної класифікації видатків із зазначенням сум (за визначеним форматом) при здійсненні видатків із бюджету або перерозподілі бюджетних ко-штів;
• коди бюджетної класифікації доходів та термін платежу (у разі перераху-вання коштів до бюджету);
• суму податку на додану вартість або напис "без податку на додану вар-тість";
• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахунко-вого документа) відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платник; або отримувача коштів;
• зразки підписів та відбиток печатки, інші додаткові реквізити — для окре-мих документів.
Первинні документи можуть мати й інші додаткові реквізити.
Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються. Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для1 відобра-ження в бухгалтерському обліку.
Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, перевіряються з точки зору їх повноти та правильності оформлення, заповнення реквізитів в них, а також змісту і законності здійснення фінансових операцій. '
Особи, що склали і підписали документи, несуть відповідальність за досто-вірність їх даних, а також за своєчасне і якісне складання первинних документів. Всі документи, додані до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також ті, що є підставою для нарахування заробітної плати, підлягають обов'язковому по-гашенню штампом або на них слід написати: "Одержано" чи "Оплачено" з зазна-ченням дати (числа, місяця, року).
Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення операцій (за хронологічним порядком) і оформляються меморіальними ордерами — накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:
• меморіальний ордер №1 — накопичувальна відомість за касовими опера-ціями. Форма №380 (бюджет) та форма №380-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №2 — накопичувальна відомість руху грошових кош-тів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах бан-ків). Форма №381 (бюджет) та форма №381-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №3 — накопичувальна відомість руху грошових кош-тів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків). Форма №382 (бюджет) та форма №382-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами. Форма №408 (бюджет) та форма №408-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №5 — зведення розрахункових відомостей із заробіт-ної плати та стипендій. Форма №405 (бюджет) та форма №405-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами. Форма №409 (бюджет) та форма №409-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №7 — накопичувальна відомість за розрахунками по-рядку планових платежів. Форма №410 (бюджет) та форма №410-авт
бюджет);
• меморіальний ордер №8 — накопичувальна відомість за розрахунками з
підзвітними особами. Форма №386 (бюджет) та форма №386-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №9 — накопичувальна відомість про вибуття та пе-реміщення необоротних активів. Форма №438 (бюджет) та форма №438-авт
бюджет);
• меморіальний ордер №10 — накопичувальна відомість про вибуття та іе-реміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів. Форма №439 (бюджет) та форма №439-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №11 — зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування. Форма №439 (бюджет) та форма №439авт (бюджет);
• меморіальний ордер №12 — зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування. Форма №411 (бюджет) та форма №411-авт
(бюджет);
• меморіальний ордер №13 — накопичувальна відомість витрачання матері-алів. Форма №396 (бюджет) та форма №396-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №14 — накопичувальна відомість нарахування дохо-дів спеціального фонду бюджетних установ. Форма №409 (бюджет) та форма №409-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №15 — зведення відомостей за розрахунками з бать-ками на утримання дітей. Форма №406 (бюджет) та форма №406-авт (бюджет);
• меморіальний ордер №___ .Форма №274 (бюджет) та форма №274-авт
(бюджет).
Меморіальний ордер ф. №274 застосовується для відображення операцій, що не фіксуються в-меморіальних ордерах №1-15, та для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.
Записи в меморіальному ордері здійснюються як за окремими первинними документами, так і за групами однорідних документів.
Кореспонденція субрахунків у меморіальному ордері записується залежно від характеру операцій за дебетом одного субрахунку та за кредитом іншого суб-рахунку чи дебетом одного субрахунку та кредитом декількох субрахунків, або навпаки, за кредитом одного субрахунку і дебетом декількох.
Таким меморіальним ордерам присвоюються номери, починаючи з 16, за кожний місяць окремо.
Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна".
Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила ме-моріальний ордер, та головним бухгалтером.
1.3. Оплата праці в бюджетній установі – лікарні
1.3.1 Загальні правила обліку та розрахунків заробітної плати
Однією з важливих і найбільш трудомістких ділянок обліку розрахунків є розрахунки заробітної плати. У кожній сфері та галузі економіки є свої характерні особливості щодо нарахування зарплати. Бухгалтеру бюджетної
установи при веденні обліку розрахунків із заробітної плати нині не достат-ньо володіти лише досконалими знаннями бухгалтерського обліку.
Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об'ємне, що впливає як на облік, так і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат. Крім того, як правило, в більшості бюджетних установ бухгалтер додатково виконує функції економіста, статиста, кадровика та інших облікових професій, тому необхідно в першу чергу детально ознайомитись з вимогами зако-нодавства щодо оплати праці.
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому ви-разі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка скла-дається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).
Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її вико-нання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісний бік праці.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу згідно з вста-новленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обо-в'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, пе-редбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не перед-бачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.
В бюджетних установах найбільш поширеною є погодинна форма оплати праці. Існують різновиди цієї форми, які називають системами оплати пpaці прос-та погодинна, погодинно-преміальна.
Система оплати праці — це сукупність правил, які визначають співвідно-шення між мірою праці й мірою винагороди працівників.
Погодинна форма оплати праці— це оплата праці, яка залежить від кількос-ті відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.
Погодинно-преміальна система оплати праці — це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітну плату, належну за фактично відпрацьова-ний час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.
Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години роботи. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в ніч-ний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, що мають дітей віком до З років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно з чинним законодав-ством). Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але не нижче розмірів, встановлених законодавством.
Надурочною вважається робота понад встановлену законом тривалість ро-бочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках і з дозволу профкому установи, крім держслужби, де тривалість робочого дня не-нормовано. До надурочних робіт не допускаються: вагітні жінки і жінки, що мають дітей ві-ком до 3 років; працівники до 18 років; в дні занять працівники, що навчаються навчальних закладах; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавст-вом).
Надурочна робота оплачується при відрядній оплаті праці — в розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника, відповідної кваліфікації, а при погодин-ній — в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не пови-нні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів поспіль і 120 годин на рік. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається.
Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі.
Робота у вихідні і святкові дні оплачується не менш, ніж в подвійному Роз-мірі:
а) відрядникам — не менше, ніж за подвійними відрядними розцінками;
б) працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками, — в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;
в) працівникам, що одержують місячний оклад, — в розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота здійснювалась в межах місячної но-рми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота здійснювалась більше місячної норми. Існують й інші особли-вості в оплаті праці, які передбачені галузевими нормативними документами.
До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений брак, своєча-сно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.
В усіх випадках загальний розмір сумарних утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках — 50% заробітної плати, що на-лежить до виплати працівнику.
Податок з доходів фізичних осіб — це обов'язковий платіж, що встановлю-ється державою, які отримують доходи.
Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.
При роботі за сумісництвом ставка прибуткового податку становить 20% від суми доходу.
Бухгалтерський облік праці і заробітної плати ґрунтується на системі показ-ників, документації та рахунків.
Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-дні і розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань і преміа-льні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, ви-плати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань за їх видами.
Чисельність працюючих (особовий склад) визначається установою. Облік особового складу ведуть у службі (відділі) кадрів. Фактична чисельність усіх пра-цюючих установи визначається за обліковим складом.
Зміни особового складу відображаються в первинних документах: наказі та розпорядженні по підприємству про прийом, переведення, звільнення, надання відпусток.
Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де відобража-ється час, відпрацьований працівником, неявки на роботу (вказується за допомо-гою умовних позначок).
Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту.
Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості.
Розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожному підрозді-лу або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців за окремими кате-горіями працюючих та іншими ознаками.
Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно зі штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі наказів керівника), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.
Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробіт-ку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов'язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється без-посередньо в установі відповідно до типового.
Усі працівники підприємств мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Заробітна плата за період відпустки нарахо-вується наступним методом. Середній заробіток для оплати відпустки розрахову-ють, виходячи із заробітку за 12 останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума (окрім терміну відпустки без зберігання заро-бітної плати) ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньо-місячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року. Отриманий таким чином середньо-річний заробіток перемножується на чис-ло робочих днів відпустки'.
Допомога за тимчасовою непрацездатністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання працюючого, зокрема й не члена
“Кодекс законів про працю України; Постанова КМУ від 08.02.95 р. за №100 "Про затвердження "Рядку обчислення середньої заробітної плати".
профспілки, видається у розмірі 100% заробітку залежно від стажу роботи. Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності. Допомога нараховується із фактичного заробітку працюючого визначенням сере-дньоденної заробітної плати з розрахунку двох попередніх місяців щодо місяця захворювання з добавкою середньорічних премій за попередній рік одержаний се-редньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, вказаних у лис-тку непрацездатності.
В бухгалтерському обліку розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, зі студентами, аспірантами і учнями із стипендій та інших подібних виплат обліковуються на рахунку 66 "Роз-рахунки з оплати праці", який розподіляється на субрахунки:
Субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати";
Субрахунок 662 "Розрахунки зі стипендіатами";
Субрахунок 663 "Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит";
Субрахунок 664 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перераху-ваннями на рахунки з вкладів у банках";
Субрахунок 665 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перераху-ваннями внесків за договорами добровільного страхування";
Субрахунок 666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перера-хуваннями сум членських профспілкових внесків";
Субрахунок 667 "Розрахунки з працівниками за позиками банків";
Субрахунок 668 "Розрахунки за виконавчими документами та інші утри-мання";
Субрахунок 669 "Інші розрахунки за виконані роботи".
На субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" обліковуються розра-хунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непраце-здатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 "Витрати".
Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 301 "Каса в національні валюті".
В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним орде-ром з заробітної плати та стипендій (меморіальний ордер №5).
Записи в ордері систематизуються за функціональною класифікацією т* на-йменуванням установ, що обслуговуються.
При нарахуванні заробітної плати та стипендій за рахунок коштів спеціаль-ного фонду вони систематизуються і за видами коштів спеціального фонду.
Дані розрахунково-платіжних відомостей за коштами спеціального фонду записуються до форми №405 після виведення підсумку за коштами загального фонду. На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов'язкове со-ціальне страхування на випадок безробіття. До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі викорис-тання робочого часу, витяги з наказів про зарахування працівників, їх звільнення та ін.).
У кінці місяця підбиваються підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані, у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги "Жур-нал-головна".
Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила ме-моріальний ордер, та головним бухгалтером.
При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку використовується форма №405-авт. Складання відомості за формою №405-авт здійснюється на під-ставі розрахунково-платіжних відомостей.
Нарахування заробітної плати (незалежно від того, перебувають працівники в штаті установи чи ні) здійснюється наступним чином:
за рахунок коштів загального фонду:
Дт 801, 802 Кт 661
за рахунок коштів спеціального фонду:
Дт811, 812, 813 Кт 661
Нарахування працівникам допомоги за тимчасовою непрацездатністю:
— за перші п'ять днів непрацездатності: Дт 801, 802, 811-813 Кт 661
— починаючи з шостого дня непрацездатності: Дт 652 Кт 661
Із нарахованої заробітної плати на підставі таблиці вирахування, виконав-чих листів, відомостей на виплату заробітної плати проводяться такі відрахуван-ня:
Податок з доходів фізичних осіб:
Дт 661 Кт 641
відрахування, пов'язані із обов'язковим державним страхуванням:
Дт 661 Кт 651, 652, 653, 654
Крім вищезазначених відрахувань можуть утримуватись профспілкові внес-ки, за умови членства в профспілковій організації; аліменти за виконавчими Устами; за дорученням працівників, утримання із заробітної плати за товари, "Роздані в кредит; суми, що належать до перерахування в установи банків на ЇІОіа-ди; суми за договорами добровільного страхування:
Дт 661 Кт 663, 664, 665, 666, 667, 668.
Виплата заробітної плати здійснюється на підставі платіжних та розрахун-ково-платіжних відомостей і в обліку відображається наступним чином: видано заробітну плату: Дт 661 Кт 301
видано матеріальну допомогу: Дт 661 Кт 301
депоновано заробітну плату: Дт 661 Кт 671
видано депоновану заробітну плату: Дт 671 Кт 301
1.4 Нормативно-правове забезпечення обліку оплати праці в лікарні Процес регулювання оплати праці почався з 1991р., коли було прийнято ЗУ “Про підприємства в Україні” і їм було надано право самостійно встановлювати систе-ми, форми, визначати розмір оплати праці.
У 1992р. затверджено декрет КМУ “Про оплату праці”, на підставі якого у 1995р. прийнято ЗУ “Про оплату праці”, що регламентує питання тарифікації та оплати праці.
З 1993р. введено в дію ЗУ “Про колективні договори і угоди”, якими перед-бачено порядок укладання угод і договорів з питань організації праці, визначення умов та порядку встановлення розміру оплати праці.
Здійснення будь-якого господарського процесу обов’язково пов’язане із за-стосуванням праці та її оплатою. Облік цього процесу має забезпечити контроль за використанням праці, рівнем її оплати, здійсненням розрахунків з робітниками і службовцями. Зрозуміло, що саме цей облік потребує особливої точності, оскі-льки він зачіпає матеріальні інтереси людей.
Праця – це цілеспрямована свідома діяльність людини в результаті якої утворюються споживчі вартості: продуктом праці є створення всіх матеріальних і духовних цінностей. Вона спрямована на здійснення процесу виробництва і на доведення продукту до споживача.
Зарплата – це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує праців-никам за виконану ним роботу.
Основними показниками праці і заробітної плати є:
1. чисельність робітників;
2. фонд оплати праці;
3. їх професії та кваліфікації;
4. преміальні виплати;
5. витрати робочого часу тобто кількість відпрацьованих годин;
6. кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт;
7. розрахунки з кожним працівником згідно діючого законодавства.
Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:
- документальне оформлення відпрацьованого часу;
- контроль за використанням фонду оплати праці і премій;
- контроль за дисципліною праці і повним використанням робочого ча-су;
- контроль за виконанням завдань по росту продуктивності праці;
- своєчасний і правильний розподіл нарахованої заробітної плати і від-рахувань на соціальне страхування по напрямках затрат при визначенні вартості продукції;
- здійснення правильних і своєчасних розрахунків по заробітній платі;
- збір інформації і групування показників по праці заробітної плати для складання бухгалтерської і статичної звітності.
Підвищення рівня заробітної плати на зазначених засадах вимагає здійснен-ня на державному, регіональному, галузевому рівні, а також на рівні підприємни-цтва організаційних та економічних заходів, спрямованих на пошук необхідних для цього коштів.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Економічна характеристика Надвірнянської ЦРЛ
Надвірнянська центральна районна лікарня як базова установа територіального медичного об’єднання має статус юридичної особи веде центра-лізований самостійний бухгалтерський, статистичний і господарський облік і має свій рахунок в Надвірнянському відділенні Агропромбанку “Україна”.
Надвірнянська лікарня територіально підпорядкована районній Раді народних депутатів. Консультативну і організаційну допомогу надають управління охорони здоров’я та обласні заклади охорони здоров’я. Надвірнянська лікарня разом з основними засобами та обіговими коштами є вланістю фонду комунального майна Надвірнянської районої Ради народних дипутатів
Загальна характеристика лікарні:
Ліжковий фонд лікарні становить 265 ліжок.
В лікарні функціонує 6 спеціалізованих відділень, що надають стаціонарну до-помогу:
- хірургічне
- терапевтичне
- акушерсько-гінекологічне
- педіатричне
- неврологічне
- інфекційне
До складу районної центральної лікарні входять структурні підрозділи:
- районна поліклініка;
- відділення загальної практики - сімейної медицини при поліклініці центра-льної районної лікарні;
- відділення денного стаціонару поліклініки;
- фтизіатричний кабінет з денним стаціонаром;
- організаційно-методичний відділ;
- відділення медичної статистики;
- клініко-діагностична лабораторія;
- бактеріологічна лабораторія;
- рентгенологічне відділення;
- ендоскопічний кабінет;
- кабінет УЗД;
- дитяча консультація;
- відділення швидкої допомоги;
- фізіотерапевтичне відділення;
- відділення переливання крові;
- кабінет функціональної діагностики;
- патологоанатомічне відділення.
Лікарня розміщена у шести окремих корпусах та забезпечена сучасною лікуваль-но-діагностичною апаратурою, що дозволяє ефективно впроваджувати нові мето-дики обстежень і лікування хворих. Одночасно районна лікарня є базою для під-готовки лікарів-інтернів, студентів медичних вузів та медичних училищ.
Амбулаторно-поліклінічна допомога в районі здійснюється районною полі-клінікою на 275 відвідувань в зміну, двома амбулаторіями сільських дільничних лікарень, 9 лікарськими амбулаторіями і 49 фельдшерсько-акушерськими пункта-ми. На території району працюють 9 сімейних лікарів (в Плужнянській і Білого-родській дільничних лікарнях, Радошівській, Борисівській, Михнівській амбула-торіях та відділенні сімейної медицини при поліклініці лікарні).
Відвідування по амбулаторно-поліклінічним закладам району:
Загальна кількість відвідувань – 364127
Число відвідувань на одного жителя - 6,9
Обслуговування викликів на дому:
Всього викликів – 30426
В тому числі по районній поліклініці - 16435
Таблиця 2.1
Структура захворюваності, поширеності
(на 1000 населення)
Захворюваність Поширеність
Всього по району 538,5 1378,3
Інфекційні хвороби 26,3 39,8
Новоутворення 6,0 20,1
в т.ч. злоякісні пухлини 2,0 13,9
Хвороби ендокринної системи 19,9 68,8
в т.ч.: цукровий діабет 2,4 36,4
Психічні розлади 3,1 49,4
Хвороби с-ми кровообігу 37,9 444,7
ІХС з гіпертонією 3,9 66,3
ІХС без гіпертонії 8,2 123,0
Гіпертонічна хвороба 19,0 265,1
Хвороби органів дихання 210,3 235,6
Хвороби органів травлення 37,4 148,9
Хвороби сечостатевої с-ми 35,3 66,8
Хвороби шкіри 21,7 30,2
Хвороби кістково-м’язової системи 20,0 47,0
Травми 37,2 37,2
Таблиця 2.2
Флюорографічне обстеження
Зроблено всьо-го Флюорограф ЦРЛ Флюорограф Плужнянської дільничної лі-карні Пересувний флюорограф Показник на тисячу насе-лення
22488 16404 1812 4272 515,6
Таблиця 2.3
Цитологічне обстеження
Всього обстежено На 1000 жінок ферт. віку
21715 1840,7
Таблиця 2.4
Основні показники профілактичних оглядів
Працюючі в шкідливих умовах праці 99,5%
Працівники ведучих професій сільського гос-подарства 98,2%
Вчителі 99,7%
Працівники дитячих дошкільних закладів 100%
Інші категорії 99,6%
Таблиця 2.5
Кількість диспансерних хворих
Перебувають на диспансерному обліку по районній поліклініці 19593
Перебувають на диспансерному обліку по сільських лікарських дільницях 13368
Таблиця 2.6
Виявлення туберкульозу легень
Виявлено всього 51
в т.ч. активно 29
% виявлення 56,9%
На 1 тис. населення 96,2
Смертність 9
Туберкульоз у дітей 1
Несвоєчасне виявлення 6
Таблиця 2.7
Виявлення онкологічних захворювань
Виявлено хворих 144
На 100 тис. населення 271,7
в т.ч. виявлено активно 29
% 20,%
Задавнених випадків 13
% 9,0%
Візуальні форми – всього 42
% від всіх онкологічних захворювань 29,2%
Виявлені активно 29
Задавнених форм 3
% задавнених від всіх візуальних 7,1%
Летальність до року 52
Спеціалізована допомога стаціонарним хворим надається у 6 відділеннях в яких розгорнуто 265 ліжок . Щорічно в стаціонарі лікується біля 7 тисяч хворих, із них біля 4 тисяч - сільські жителі.
Таблиця 2.8
Спеціалізована допомога
Терапевтичне 55
Хірургічне чисте 15
Травматологічне 20
Хірургічне гнійне 15
Отоларингологічне 10
Пологове 15
Патології вагітних 15
Педіатричне 25
Інфекційне доросле 17
Інфекційне дитяче 8
Неврологічне 25
Гінекологічне 25
Всього по лікарні 265
Таблиця 2.9
Робота клінічних відділень, кабінетів, служб
Число загальних анестезій оперованим 1189
Виконано фізіотерапевтичних процедур 138757
ЛФК - процедур 10385
Рентгенологічних досліджень 8460
Ультразвукових досліджень 7145
Ендоскопічних досліджень 455
Лабораторних досліджень 418266
в тому числі біохімічних 55219
Функціональної діагностики 19674
в тому числі
