Зміст
Вступ 3
1 Загальна характеристика транспорту і пасажирських перевезень в Україні 4
2 Залізничний транспорт 6
2.1 Загальна характеристика залізничного транспорту та пасажирських перевезень 6
2.2 Вдосконалення управління пасажирськими перевезеннями на залізничному транспорті 8
2.3 Шляхи підвищення ефективності перевезення пасажирів на залізничному транспорті 12
2.3.1 Приміське сполучення 12
2.3.2 Далеке сполучення 14
3 Автомобільний транспорт 16
3.1 Загальна характеристика автомобільного транспорту 16
3.2 Стан і проблеми безпеки роботи пасажирського автотранспорту загального користування 16
3.3 Вдосконалення пасажирських перевезень автотранспортом 19
4 Морський транспорт 21
5 Річковий транспорт 22
6 Повітряний транспорт 23
7 Науково-технічний прогрес у галузі пасажирських перевезень 25
Висновки 29
Перелік літератури 30
Вступ
В Україні є необхідні стартові умови для формування сучасної системи транспортних комунікацій, що відповідала б європейським стандартам. До них насамперед відносяться: необхідність корінного технічного переоснащення га-лузі й істотних організаційних змін у всіх видах транспорту; достатня ресурсна база і рівень розвитку техніки і технології; наявність кваліфікованого трудового потенціалу і передових науково-технічних розробок; вигідні природно-кліматичні і географічні характеристики території; наявність конкурентноздат-них науково-технічних проектів, що пройшли відповідну експертизу і готових до реалізації; зацікавленість закордонних інвесторів у розміщенні капіталів в Україні; стійка тенденція до визнання України світовою співдружністю як єв-ропейської держави, з яким бажано мати стабільні ділові відносини на широкій і довгостроковій основі і яке в перспективі буде впливати на ключові проблеми європейської політики; наявність затвердженої концепції створення і функціо-нування в Україні національної мережі міжнародних транспортних коридорів.
Проте в зараз сформованій транспортній системі країни, а саме в органі-зації пасажирських перевезень є багато проблем, які потрібно вирішувати на державних та регіональних рівнях.
1 Загальна характеристика транспорту і пасажирських
перевезень в Україні
В Україні розвинені всі види транспорту. На 10 тис. км2 території припа-дає 372 км залізничних колій, 78 км внутрішньоводних, 1933 км ав¬томобільних шляхів з твердим покриттям.
…
Кризові явища в розвитку економіки негативно позначалися на те¬мпах і обсягах роботи галузі. Погіршення життєвого рівня населення України, змен-шення його реальних доходів, різке підвищення тарифів зумовили зниження пасажирообігу на 10,5%, у тому числі на морському транспорті - на 50%, на по-вітряному - на 32,8, автобусному - на 22,8, таксі - на 72,5, річковому - на 67,3%. Лише на залізницях обсяг перевезень збільшився завдяки перерозподілу паса-жиропотоку через повільні¬ше зростання тарифів, ніж на інших видах транспор-ту.
Погіршення матеріально-технічної бази галузі супроводилося ско¬роченням обсягу поставок транспортної техніки. Так, на залізничному транспо-рті поставки електровозів знизилися на 57%, пасажирських - на 25%. Із загаль-ної кількості суден 55% експлуатуються понад 15 років, внаслі¬док чого вони не можуть заходити в закордонні порти. Темпи оновлення основних фондів на транспорті в кілька разів нижчі, ніж в інших галузях, а питомі витрати палива й енергії - на 30-50% вищі, ніж на транспорті кращих закордонних марок.
Порушення господарських зв'язків України з країнами СНД потре¬бує змі-цнення власної виробничо-ремонтної бази галузі, що відповідає вимогам транс-портної системи України, або налагодження нових зв'яз¬ків, які б забезпечили своєчасну поставку техніки й запчастин.
2 Залізничний транспорт
2.1 Загальна характеристика залізничного транспорту та
пасажирських перевезень
Залізничний транспорт України посідає четверте місце у світі після Росії, США та Канади.
На цей вид транспорту припадає основна частина перевезень пасажирів.
Він має вирішальне значення в забезпеченні економічних зв'язків як у межах України, так і з іншими державами.
В Україні шість залізниць об'єднані департаментом «Укрзалізниця», в то-му числі 900 лінійних підприємств для перевезень на магістралі з експлуатацій-ною довжиною 22,8 тис. км, з них електрифіковано 8,3 тис. км.
...
2.2 Вдосконалення управління пасажирськими перевезеннями
на залізничному транспорті
До головних завдань залізничного транспорту України належать підви-щення якості обслуговування пасажирів, збільшення доходів від пасажирських перевезень, зниження експлуатаційних витрат, удосконалення управління всім пасажирським комплексом.
Для підвищення ефективності пасажирських перевезень необхідно прове-сти низку заходів на конкретних об'єктах господарства — впровадити комплек-сну автоматизацію галузевих підприємств, вдосконалити їхні організаційні структури та технологічні процеси, чітко розмежувати функції управління в за-лежності від виду сполучення. Перевезення пасажирів у приміському та дале-кому сполученні суттєво різняться — за типом рухомого складу, особливостя-ми організації графіка руху, тарифами і системами реалізації проїзних докумен-тів, рівнем сервісу. Відрізняється і структура управління цих сполучень.
...
2.3 Шляхи підвищення ефективності перевезення пасажирів
на залізничному транспорті
2.3.1 Приміське сполучення
Оптимізація графіка руху приміських поїздів. При організації при¬міських перевезень у тому вигляді, в якому вони існують на сьогоднішній день, вважа-лося, що приміські поїзди будуть курсувати на відстань не далі 150 км, а примі-ський рухомий склад розраховувався на більш високі швид¬кості в порівнянні з існуючими. На практиці ж деякі приміські поїзди кур¬сують на відстань до 350 км (Київ— Хутір Михайлівський, Київ—Здолбунів). Тому перенаселеність — це не проблема недостачі рухомого скла¬ду, а проблема недосконалості орга¬нізації перевезень. Перевезення па¬сажирів на відстань більш ніж 150 км мають здійснюватися за внутрішньо¬державним тарифом і належати до місцевого спо-лучення без застосу¬вання пільг, що діють у приміському сполученні.
...
2.3.2 Далеке сполучення
Підвищення населеності. Нині тех¬нологією реалізації місць на паса¬жирські поїзди передбачено, що ре¬алізація проїзних документів почи¬нається за 45 діб до відправлення по¬їзда. Спочатку продаються місця в основну групу ва-гонів, що складають «ядро» поїзда. В міру заповнення «ядра» склад поїзда збі-льшується на 1-2 вагони залежно від потреби. У разі продажу місць у всі вагони по¬їзда пасажирські служби на підставі заявок об'єднаних дорожніх бюро (ОДБ), які розподіляють місця у па¬сажирських поїздах, видають наказ вагонним діль-ницям поповнити їх склад до максимально можливого.
...
3 Автомобільний транспорт
3.1 Загальна характеристика автомобільного транспорту
Автомобільний транспорт займає значне місце в пасажирських переве-зеннях. Так, по обсягу перевезень пасажирів він стабільно перевершує залізни-чний транспорт у 5—6 разів. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами транспорту (тролейбусним, трамвайним, залізничним, метрополітенним, таксомоторним легковим, морсь-ким, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і сели-щах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів.
Разом з тим, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміт-кою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв'язку й ін. Прак-тично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидко-стях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.
...
3.2 Стан і проблеми безпеки роботи пасажирського автотранспорту загального користування
Питання безпеки на автотранспорті загального користування стало особ-ливо актуальним з переходом галузі на ринкові відносини. Роздержавлення, ак-ціонування і приватизація підприємств автотранспорту загального користуван-ня, уведення спрощеного допуску перевізників до ринку послуг по перевезенню пасажирів привело до того, що зараз в Україні нараховується понад 27 тис. па-сажирських перевізників, переважна більшість яких не має профільної освіти, не має належних умов для технічної експлуатації автобусів, умов для контролю їхнього технічного стану, медичного контролю стану здоров'я водіїв, проведен-ня необхідних робіт зі стажування й інструктажу водіїв, створення їм належних умов праці і відпочинку. Усе це знижує загальний рівень безпеки на автотранс-порті, викликає постійні порушення необхідних умов для пасажирів і найчасті-ше приводить до трагічних наслідків,
За даними Державтоінспекції, протягом останніх років (зокрема, з 2001 г) в Україні спостерігається збільшення кількості дорожньо-транспортних випад-ків [ДТП] і числа людей, що загинули і були поранені в них. У середньому по Україні кожні 12 хв. трапляється ДТП, майже кожні 1,5 години на дорогах краї-ни гине людина, У середньому за добу гинуть 20 і одержують травми 130 учас-ників дорожнього руху. У 2003 році у ДТП на дорогах України загинули 7149 громадян, 47 тис. — поранені і майже 20 тис. з них залишилися каліками на все життя.
...
3.3 Вдосконалення пасажирських перевезень автотранспортом
В останні роки галузь автомобільних пасажирських перевезень перетер-піла значні зміни. Державні АТП замінили у великій кількості підприємства рі-зних форм власності та господарські суб’єкти з власними транспортними засо-бами.
На даний момент парк великих автобусів, транспорту загального корис-тування на 90% вичерпав свій ресурс і підлягає заміні на більш комфортабель-ні, місткі і якісні. Відсутність засобів на закупівлю нових автобусів привело до зміни структури автобусного парку в гіршу сторону, особливо в містах. Сього-дні 90% перевезень у містах здійснюється мікроавтобусами, що в основному належать господарським суб’єктам.
Робота в ринкових умовах змушує перевізників шукати шляхи зменшення витрат, максимального використання рухомого складу. Нераціональна будівля маршрутної мережі, велика кількість автотранспорту викликають безліч доро-жніх проблем.
...
4 Морський транспорт
Умови України сприятливі для розвитку мор¬ського транспорту: на півдні її територію омивають Чорне й Азовське моря, котрі практично не замерзають і з'єднуються із Середземним мо¬рем протокою Босфор, Мармуровим морем і протокою Дарданелли. Загальна довжина морської берегової лінії України - по-над 2000 км.
Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі по¬ртові міста на бе-регах Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ). Через порти Чорного й Азов-ського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки країни.
...
5 Річковий транспорт
Річковий транспорт хоча не грає визначальної ролі в обсягах пасажирсь-ких перевезень, однак перевершує всі інші види транспорту за рівнем доходів від своєї діяльності. Географія функціонування річкового транспорту установи-лася й в основному обмежується басейнами рік Дніпра і Дунаю, а також прибе-режними водами Чорного моря, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів у річкові і морські порти ряду країн Центральної і Південно-Східної Європи. У системі транспортних комунікацій річковий транспорт більше інших видів під-дається впливу природних сезонних змін, тому його діяльність варто тісно уз-годжувати з роботою автомобільного і залізничного транспорту.
В даний час основними стримуючими факторами інтенсивного викорис-тання річкового транспорту в плані європейської інтеграції є застаріла матеріа-льно-технічна база, значний фізичний і моральний знос судів. Річковий транс-порт держави має допоміжний характер, орієнтований на великі партії вантажів (в основному будівельних матеріалів) і не може конкурувати по тарифах і по-слугам із залізничним транспортом. Ефективність функціонування річкового транспорту України значно нижче (близько 20 %) у порівнянні з розвиненими країнами, що мають подібні ресурси цього виду транспорту.
...
6 Повітряний транспорт
Повітряний транспорт - наймолодший і найбільш швидкісний, од¬нак поки що дорогий.
Повітряний транспорт не грає істотної ролі в загальному обсязі пасажир-ських перевезень, хоча він поза конкуренцією серед інших видів транспорту у відношенні швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі від-стані (середня відстань доставки 1 пасажира повітряним транспортом у 10—15 разів більше аналогічного показника в найближчого конкурента — залізнично-го транспорту — і має тенденцію до росту). Саме цей показник є домінантним у визначенні перспектив розвитку авіаційного транспорту.
Найбільші авіапорти України - Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дніп-ропетровськ, Одеса, Вінниця, Львів, Луганськ, Запоріжжя, Сімферо¬поль, Черні-вці, Херсон, Миколаїв, Івано-Франківськ.
Нині у сфері авіаційного транспорту України діють 110 компаній, з них 60 - недержавних (200 орендованих літаків), всього 130 підприємств га органі-зацій. Останні здійснюють переважно чартерні рейси в усі краї¬ни світу. Україн-ські авіаперевізники щотижня здійснюють 225 регулярних рейсів (у тому числі 128 у країни СНД). У 1995 р. в державі організовано виробництво власного авіабензину. З 1992р. Україна входить до Міжна¬родної організації цивільної авіації, має договори з 36 країнами світу, 35 зарубіжних компаній здійснюють 128 рейсів за тиждень. Українські літа¬ки підтримують постійний зв'язок з 30 країнами світу.
…
7 Науково-технічний прогрес у галузі пасажирських
перевезень
Незважаючи на всі існуючі зараз в Україні проблеми, пов’язані з паса-жирськими перевезеннями, однак, не можливо не помітити дію науково-технічного прогресу у цій галузі.
Зараз можливо за досить короткий час пересуватись по великих містах країни. Це стало можливо завдяки появі експресів – найбільш швидкісних поїз-дів, які відносяться до залізничного транспорту, але їх швидкість набагато пе-ревищує швидкість звичайних залізничних поїздів.
Також покращується якість автомобільних пасажирських перевезень за-вдяки будівлі нових автобанів – високошвидкісних автодоріг, таких як Київ – Одеса. Якість автомобільних пасажирських перевезень також визначається по-кращенням комфорту. З появою нових комфортабельних двохповерхових авто-бусів фірми Autolux навіть тривала поїздка стає не такою важкою для пасажи-рів.
Але є в Україні багато недоліків, де ще не повною мірою впроваджуються останні досягнення науково-технічного прогресу. І це насамперед стосується автомобільних доріг.
…
Висновки
Комплексно поставити проблеми, зв'язані з розвитком транспортної сис-теми, визначити задачі і шляхи їхнього рішення, дати їм належне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, ресурсне, організаційне, правове й ін.), орга-нізувати і здійснити процес виконання задач і заходів можна лише за умови розробки і реалізації Державної програми розвитку транспортної системи Укра-їни. Закономірно, що при формуванні цієї програми доцільно враховувати і пріоритети програм, що примикають, насамперед, соціально-економічного роз-витку окремих регіонів, що вже затверджені чи знаходяться на розгляді в Кабі-неті Міністрів України.
Приведений аналіз тільки найважливіших проблем функціонування різ-них видів транспорту, що очікують свого невідкладного рішення, свідчить про їхню масштабність, складність і визначальному значення для загального розви-тку економіки України. Їхня реалізація вимагає великих інвестицій і непростих організаційних рішень. Об'єктивно склалося так, що тепер потрібно вирішувати проблеми, що повинні докорінно впливати на організаційну, технічну, техноло-гічну сторону політики в області транспортних комунікацій.
У майбутньому транспорт повинен розвиватися за рахунок інтенсивних чинників, удосконалення структури пасажирообігу, скорочення матеріальних ресурсів, витрат на перевезення, поліпшення всіх основних техніко-економічних показників роботи транспорту.
Перелік літератури
1. Кроль. С. Состояние и проблемы безопасности работы пассажирского ав-тотранспорта общего пользования и обновления парка автобусов // АТП №6 (30) от 22 марта 2004 г., с. 27
2. Концепция региональной программы дальнейшего усовершения пасса-жирских перевозок автотранспортом в Днепропетровской обл. на 2003-2008 г. // АТП №3 (27) от 9 февраля 2004 г., с. 25
3. Самсонкін В.М., Гудков О.М. Про підвищення ефективності пасажирсь-ких перевезень на залізничному транспорті // Залізничний транспорт України, № 1, 2004, с. 43-45
4. Постанова Кабінету Міністрів України Про програму створення системи інформаційного забезпечення на автомобільних дорогах загального кори-стування на 2002-2010 роки № 586 від 27 квітня 2002 р.
5. Карпинский Б., Макух Б. «Транспортная система Украины в контексте европейской интеграции» // Экономика Украины, №7, 1998 г.
6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. проф. Є.П. Качана. – К.: ВД “Юридична книга”, 2001. – 552 с.
