Специфіка функціонування мережевих форм організації міжнародного бізнесу.
Вступ. 1
1. Специфіка функціонування мережевих форм організації бізнесу. 2
1.1. Сутність та переваги мережевих форм організації міжнародного бізнесу. 2
1.2. Галузеві особливості форм мережевих структур.  12
1.3. Міжнародна практика діяльності мережевих структур.  20
2. Механізми  формування та розвитку мережевих форм міжнародного бізнесу.  35
3. Перспективи розвитку мережевих компаній в Україні. 50
Висновки.  79
Література 80

Вступ.

У останні 20 років мережевий принцип організації став одним з символів загальносвітових революційних змін в управлінні конкурентноздатними компаніями. Його суть полягає в заміні багаторівневих ієрархій кластерами фірм або спеціалізованих бізнес-одиниць, що координуються ринковими механізмами замість адміністративних. При цьому замовлення видів діяльності на стороні часто розуміється як раціональніший в порівнянні з вертикальною інтеграцією сценарій розвитку фірми. Швидке розповсюдження даного принципу, незалежно від розміру, галузевої і національної приналежності провідних його корпорацій, дозволяє авторитетним американським знавцям питання стверджувати, що навряд чи «яка-небудь галузь коли-небудь повернеться до того типу конкуренції, в якій можуть вижити фірми, що є традиційними пірамідальними організаціями».
Проте тут поки, багато в чому із-за неадекватності тривіальних підходів і переважання вузькодисциплінарних трактувань, відсутня не тільки повноцінна, здатна на прогностичні висновки теорія мережевої організації, але навіть достатньо деталізоване і концептуально послідовне її визначення.
Особливі утруднення пов'язані з вивченням міжфірмових мережевих структур. В порівнянні з програмою аналізу внутрішньофірмових мереж, що являють собою більш менш логічний підсумок еволюції відомих раніше процесів децентралізації крупних компаній, бурхливий розвиток мережевих міжфірмових організацій в 1980-і роки поставив перед теоретиками менеджменту (що раніше  трактували міжфірмові відносини в основному як дуальні /парні/) ряд абсолютно нових і поки недостатньо прояснених питань щодо їх природи, конкурентних переваг і меж ефективності. Недосить вивчений новий тип конкуренції, що швидко набирає силу, - міжмережевий. Потребують посилення міжнародні компаративні дослідження мережевих міжфірмових утворень. [2]
Історично склалося так, що мережевий маркетинг починався з предметів особистої гігієни, вітамінів, харчових добавок, предметів домашнього ужитку, товарів для відпочинку і навчання. Починаючи з 1980 року збільшується частка, що доводиться на послуги, особливо в області телекомунікацій. У числі інших послуг можна назвати: обслуговування по кредитних картах, фінансові послуги, страхування, а також туристичні послуги. Зважаючи на децентралізацію комунальної сфери, процес переходу її в систему МЛМ - справа найближчого майбутнього.
Очевидним свідоцтвом того, що мережевий маркетинг вже сформувався як бізнес служить той факт, що в даний час торгові операції з акціями більше 20 мережевих компаній здійснюються в рамках системи автоматичного котирування Національної асоціації фондових ділерів (США), а також на Нью-йоркській фондовій біржі. Є ще немало компаній, готових випустити власні акції, оскільки та обставина, що фінансове положення мережевих компаній майже в два рази краще за аналогічний показник традиційних корпорацій, викликає незвичайний інтерес у інвесторів.

Література

1. Гражданский Кодекс Украины
2. Дементьев В.Е. Становление ФПГ и ТФПГ в российской экономике.– ЦЭМИ.– М.: 1998.
3. Инвестиционные процессы в условиях глобализации /Под редакцией проф. В.П. Колесова, проф. М.Н. Осьмовой.– М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2002.– С.107.
4. Институциональная экономика: Учебное пособие/ Под рук. акад. Д.С. Львова.– М.: ИНФРА-М, 2001.– С.208.
5. Катькало В. С. 1999. Межфирменные сети: проблематика исследований новой организационной стратегии в 1980–1990-е годы. Вестник С.-Петербургского ун-та. Сер. Экономика (2): 21–38.
6. Кущ С. П. 2003. Сравнительный анализ основных концепций теории маркетинга взаимоотношений. Вестник С.-Петербургского ун-та. Сер. Менеджмент (4): 3–25.
7. Кущ С. П., Рафинеджад Д., Афанасьев А. А. 2002. Сетевой подход в маркетинге: российский опыт. Вестник С.-Петербургского ун-та. Сер. Менеджмент (1): 81–107.
8. Логинов А. А., Костюхин П. Ю. 2000. К вопросу об использовании маркетинга отношений в России. Практика компании «Вимм-Билль-Данн». Маркетинг и маркетинговые исследования в России (4): 13–18.
9.  Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник /Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2000 – 480с.
10. Мировая экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. — М.: Юристъ, 2002. — 734 с.; Мовсесян А.Г. Интеграция банковского и промышленного капитала: современные мировые тенденции и проблемы развития в России. – М.: Финансы и статистика, 1997; Диденко Н.И. Мировая экономика. Контуры развития: Учебное пособие.– СПб.: Изд-во СПбГТУ, 2001.– 100с.
11. Окулов В. 1999. Рядом с деньгами. Эксперт (22): 34–36.
12. Радаев В. 2000. Сетевой мир. Эксперт (12): 34–37.
13. Росс С., Вестерфилд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов / Пер. с англ. — М: Лаборатория базовых знаний, 2000.-С. 31.
14. Сагдиев Р. 2002. Молочный лизинг. Ведомости (7 октября).
15. Саутин А. 1999. Воздушный мост. Эксперт (12): 24–26.
16. Сиваков Д. 1999. Высокий передел. Эксперт (5): 26–29.
17. Скрипнюк Д.Ф. Методология финансово-промышленной интеграции.-Тюмень.: Вектор Бук, 2003.-С.92.
18. Скрипнюк Д.Ф. Методология финансово-промышленной интеграции.-Тюмень.: Вектор Бук, 2003.-С.19.
19. Стерлин А., Ардишвили А. 1991. Предпринимательские сети — новая форма организации межфирменного взаимодействия. МЭ и МО (4): 70–80.
20. Третьяк О. А. 1997. Новый этап эволюции маркетинговой концепции управления. Российский экономический журнал (10): 74–81.
21. Третьяк О. А., Румянцева М. Н. 2003. Сетевые формы межфирменной кооперации: подходы к объяснению феномена. Российский журнал менеджмента 1 (2): 25–50.
22. Хорн Дж. К. Основы управления финансами.-М., 1996. – С.21.
23. Юлдашева О. У. 1999. Маркетинг взаимодействия: философия и методология межфирменных коммуникаций. Маркетинг (3): 32–39.
24. Барсукова С.Ю. Сетевая взаимопомощь российских домохозяйств: теория и практика экономики дара // Мир России. 2003, №2, С. 81 – 122.
25. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. – М.: Медум, 1995.
26. Бурдье П. Начала. Choses dites: Пер. с фр. /Pierre Bourdieu. Choses dites. Paris, Minuit, 1987. Перевод Шматко Н. А./ — M.: Socio-Logos, 1994. — С. 181-207
27. Бурдье П. Структура, габитус, практика // Бурдье П. Практический смысл. М.: Институт экспериментальной социологии, СПб: Алутейя, 2001.
28. Грановеттер М. Экономическое действие и социальная структура: проблема укорененности// Экономическая социология . 2002. Т.3. №3. С. 44 – 58.
29. История социологии в Западной Европе и США / под ред. Осипова Г. В. – М.: НОРМА – ИНФРА М, 1999. С. 122 – 123.
30. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий// Общественные науки и современность. 2001. №3. С. 122 – 139
31. Олейник А.. Модель сетевого капитализма // Вопросы экономики, 2003, №. 8, С. 132-149
32. Пауэлл У., Смит-Дор Л. Сети и хозяйственная жизнь // Экономическая социология. 2003. Т. 4. № 3. С. 61-105.
33. Радаев В.В. Основные направления развития современной экономической социологии //  Экономическая социология: Новые подходы к институциональному и сетевому анализу / Под ред. В.В. Радаева. М.: РОССПЭН, 2002. С. 3-18.
34. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация// Экономическая социология. 2002. Т.3. №4.С. 20 – 32.
35. Радаев В. В. Социология рынков: к формированию нового направления. – М.: ГУ – ВШЭ, 2003. С. 33 – 75.
36. Старк Д. Гетерархия: неоднозначность активов и организация разнообразия в постсоциалистических странах / Экономическая социология: новые подходы к институциональному и сетевому анализу / под ред. Радаева М.: РОССПЭН, 2002. С. 47 – 95.
37. Старк Д. Рекомбинированная собственность и рождение восточноевропейского капитализма// Вопросы экономики. 1996. №6. С. 4 – 24.
38. Тевено Л. Организованная комплексность: конвенции координации и структура экономических преобразований // Экономическая социология: Новые подходы к институциональному и сетевому анализу/ под ред. Радаева В. В. М.: РОССПЭН, 2002.С. 19 – 45.
39. Уильямсон О. Вертикальная интеграция производства: соображения по поводу неудач рынка./ Вехи экономической мысли. Теория потребительского поведения и спроса. Т.1. под ред. Гальперина В. М. – СПб: Экономическая школа, 1999.
40. Флигстин Н. Поля, власть и социальные навыки: критический анализ новых институциональных течений // Экономическая социология. 2001. Т. 2. № 4. С. 28-55
41. [email protected].