Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Поняття без’ядерних зон…………………………………………………..5
2. Перші успіхи у справі обмеження гонки озброєнь. Перші угоди про обмеження зброї масового знищення……………………………………..7
3. Боротьба проти розповсюдження зброї масового знищення. Підписання Договору Тлателолко……………………………………………………..10
Висновки…………………………………………………………………………13
Список використаних джерел…………………………………………………..15
Висновки
Загалом період 60—70-х років позначився надзвичай¬но бурхливими подіями в галузі контролю над озбро¬єннями та роззброєння. Саме на нього припадає най¬небезпечніше загострення відносин між СРСР і США, яке під час «карибської кризи» підвело світ до межі тер¬моядерної катастрофи. Але на цей період припали й обо¬пільне усвідомлення цими наддержавами катастрофічних наслідків воєнного зіткнення в умовах нагромадження величезних арсеналів зброї масового знищення з обох сторін, перші успішні спроби обмеження гонки ракетно-ядерних озброєнь та встановлення контролю над нагро¬мадженими арсеналами. Досвід, набутий у ці буремні роки, слугує основою для подальших кроків у такій життєво необхідній для безпеки й самого виживання людства справі.
У міру нарощування гонки озброєнь її неконтрольований характер став викликати усе більше занепокоєння у лідерів держав суспільних систем, що протистояли одна одній. Особливу увагу привертали чотири обставини. По-перше, в деяких областях складалася свого роду «тупикова рівновага» - подальше нарощування тих або інших озброєнь, перш за все тих, що відносяться до засобів масового ураження, або певних параметрів таких озброєнь, наприклад потужності ядерних боєзарядів, не давало ні тій, ні іншій стороні скільки-небудь істотних переваг, але відволікало ресурси від розробки важливіших і перспективніших систем. По-друге, позначилися деякі можливі напрями гонки озброєнь, в розвиток яких не було вкладено значних засобів і які ще не відігравали першорядної ролі у формуванні стратегічного балансу. По-третє, важливо було зберегти монопольне положення провідних держав в ядерній області або в деяких інших видах зброї масового ураження і не допустити розповсюдження відповідних озброєнь. По-четверте, обидва воюючі блоки були зацікавлені в збереженні ситуації взаємного ядерного стримування.
Ці чинники підштовхували керівників СРСР і США, а у ряді випадків і інших ядерних держав до пошуку засобів і методів обмеженого контролю над гонкою озброєнь, свого роду управління нею. Історично перша істотна угода по контролю над озброєннями - Договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах - була укладена між СРСР, США і Великобританією в 1963 р. Цим договором заборонялися всі ядерні вибухи в атмосфері, космосі і під водою, проте дозволялися ядерні випробування під землею.
У 60 - 70-і роки було укладено також декілька багатосторонніх угод, що перекривають ті або інші напрями гонки ядерного і інших видів зброї масового знищення, що виводять з неї або окремі географічні регіони, або такі сфери, як космос і дно морів і океанів. Так, в грудні 1959 р. був підписаний Договір про Антарктику, згідно з яким даний континент може використовуватися виключно в мирних цілях. Відповідно до двох договорів - Договору Тлателолко (підписаний в лютому 1967 р.) і Договору Раротонга (підписаний в серпні 1985 р.) Латинська Америка, Карибський регіон і південна частина Тихого океану були оголошені без'ядерними зонами.
Договір Тлателолко має принципово важливе значення в історії, оскільки закріпив важливе положення про заборону ядерної зброї в Латинській Америці, а отже і скоротив можливості країн, що володіють де-юре або де-факто територіями в зазначеному регіоні, - Великої Британії, Нідерландів, США та Франції, - випробувати, застосовувати, виробляти, набувати ядерну зброю.
Список використаних джерел:
1. Дробов М.А. Малая война: партизанство и диверсии //Альманах «Вымпел». - № 1 (7). - 1998. – 224 с.
2. Ежегодник СИПРИ 1999: Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2000. - 767 с.
3. Ежегодник СИПРИ 2000: Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2001. - 873 с.
4. Ежегодник СИПРИ 2001: Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2002. - 1047 с.
5. Ежегодник СИПРИ 2002: Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2003. – 973 с.
6. Ежегодник СИПРИ 2003: Вооружения, разоружение и международная безопасность. - М.: Наука, 2004. – 1127 с.
7. Калядин А.Н. В поисках эффективной стратегии принуждения в сфере нераспространения ОМУ // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. - №1.- С.16-24.
8. Кириленко В.П., Малинин С.А. Международная безопасность: морально-правовой аспект // Военная мысль. – 1993.- №9. – С.9.
9. Корсаров Г.Б. Проблема распространения ракет и ракетных технологий // США * Канада: ЭПК. - 1999. - № 6. - С. 31- 47.
10. Куклина И.Н. Мировой терроризм и международные структуры обеспечения безопасности // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. - №1.- С.16-24.
11. Середюшин В. Важнейшие соглашения в области контроля над вооружениями // Зарубежное военное обозрение. - 1998. - № 1. - С. 2-9.
12. Матеріали сайту http://www.policy03.narod.ru/
