Зміст
1. Короткі біографічні відомості.................................................................3
2. Громико як дипломат...............................................................................4
3. Оцінка особи А.А.Громико та його діяльності..................................................................................................6
Список використаних джерел......................................................................9
2. Громико як дипломат
Дипломатична спадщина А.А.Громико величезна і всебічна. І до цих пір вона приносить добрі плоди нам, його послідовникам.
Посол у Вашингтоні у важкі роки війни, учасник всіх нарад "великої трійки", один з батьків-засновників Організації Об'єднаних Націй, А.А.Громико зробив значний внесок до великої перемоги над фашизмом, немало сприяв тому, щоб перша в історії людства по-справжньому універсальна міжнародна організація служила інтересам всіх народів, всіх людей Землі, ефективно запобігала новим руйнівним конфліктам. Наведу тільки один приклад. На конференції в Думбартон-оксі А.А.Громико наполегливо шукав і зумів знайти вагомі аргументи, щоб переконати президента Рузвельта в необхідності ухвалення принципу одноголосності п'яти постійних членів Ради Безпеки як гарантії виконання головної мети ООН. "Для відступу від цієї позиції з президентом США можливості немає, - так само як не було її у наших військ, що билися в Сталінграді".
Крім того, у ході ряду міжнародних зустрічей і нарад з післявоєнного устрою світу в 1945-1946 роках А.А.Громико висувалися і інші пропозиції, які могли б в іще більшій мірі підвищити роль органів ООН по запобіганню озброєним конфліктам. На жаль, вони не були прийняті.
Зрозуміло, Андрію Андрійовичу доводилося діяти в жорстких політичних рамках, що визначалися ідеологією, законами, догмами соціалістичної держави. Відзначу, проте, що в роки холодної війни, на які припала значна частина кар'єри А.А.Громико, аналогічних догм, хіба що із зворотним знаком, дотримувалася й інша сторона. Віддамо належне Андрію Андрійовичу - йому вдалося в цілому успішно пройти "між Сциллою та Харібдою" - з одного боку, ефективно захищати інтереси своєї країни, часом протилежні позиції більшості держав в світі, а з іншої - строго дотримувати при цьому універсальних традицій і норм міжнародного права, дипломатичного спілкування, дипломатичної етики і протоколу.
До Громико, як до дипломата, ставилися з повагою у всьому світі. Йому довелося вести переговори з дев'ятьма президентами США. Серед його добрих знайомих були А.Гарріман, А.Ейнштейн, Ф.Жоліо-Кюрі, П.Робсон, Ч.Чаплін і багато інших видатних політиків, учених і діячів культури. Де б не був А.А.Громико, він прагнув зрозуміти історію, культуру, політику інших народів, що також свідчить про його високі професійні якості.
Список використаних джерел:
1. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки. – Вінниця, 2003. – 194 с.
2. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. – С. 143 – 158.
3. Міжнародні відносини і зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник / В.А. Манжола, М.М. Білоусов, Л.Ф. Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
4. Протопопов А.С., Козьменко В.М., Елманова Н.С. История международных отношений и внешней политики России (1640 – 2000). – Учебник для вузов/Под ред. А.С. Протопопова. – М., 2001. – С. 225 – 232.
5. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Ред. кол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. – К.: Знання України, 2004. – Т.1. – 294 с.
6. http://eduworld.ru
7. http://wikipedia.org
8. http://meta.ua
