Боротьба з ординцями - Народні перекази та легенди - Скачать бесплатно

БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ1
     Колись були великі набіги.
     Оце що по степу могили,— тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,— ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи2 або кошовому3.
     Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. Як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі — на коней та й скачуть до свого стану4. Поки добіжать, то кошовий уже й на коні грає, уже й літаври гудуть5.
     Як козаків велика сила, то орду, було, не пустять у слободу, а стрічають її в степу. Де зустрінуть, там її й виколять.
        1 Ординці – воїни турецького чи татарського війська (орди).
        2 Слобода (від слова – свобода) – поселення у XVII – XVIII ст., яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків.
        3 Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків, які були найвищим органом влади на Запорозькій Січі, - козацькій республіці.
        4 Стан – козацький табір, обоз.
        5 Гра літаврів була сигналом до збору козаків.
??

??

??

??