Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт |
Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека |
Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. |
Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ |
Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) |
Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп |
Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп |
Володіти собою — найбільша влада.
Сенека |
Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон |
Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон |
Все береться від праці.
Соломон. |
Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. |
Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) |
Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. |
Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. |
Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель |
Гірших всюди більшість.
Біант. |
Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека |
Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. |
Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. |
