О правда! Мій народ смішний безкрає...Сліпий, горбатий і чудний,Він старцем з лірою блукаєІ навіть — хто він, — він не знає, —Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907
Розпинали тебе наКурних перехрестях доріг,І стріляли тобіВороги у скривавлені груди...Та не вбили народ —І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич"Моїй землі", 1961
Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ"Націоналізм", 1926
Та прийде час, і ти огнистим видомЗасяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО"Мойсей", 1905
Тарасе! попроси там Аполлона,Хай зупинить він легкий каюк Харона,Щоб довго не возив на той бік АхеронаНароду без пуття, без честі і закона,Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ"До Тараса", 1893
Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО"Наймит", 1876
Уже народ — одна суцільна рана,Уже від крові хижіє земля,І кожного катюгу і тиранаУже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО"Гранітні обеліски", 1964
Україна — то народ,А народи не вмирають,А живуть із рода в род.
Василь МОВА"Не пустуй, моя голубко", 1876
Упаду я зорею,Мій вічний народе,На трагічний і довгийЧумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО"Стільки в тебе очей...", 1966
Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,Приблуда степовий, наслідник розбишацький,Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ"До Шекспіра". 1882
шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський"Історія Украіни-Руси", 1898
Я духові серцем сказав:"Навіщо ти будиш мене серед ночі?Навіщо сі тихі уста розв'язавІ речі надав їм пророчі?Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА"Пророк",1906
Я — невгасимий Огонь Прекрасний,Одвічний Дух.Вітай же нас ти з сонцем, голубами.Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА"Золотий гомін", 1918
Як я люблю безрадісно тебе,Народе мій, убожеством прибитий,Знеможений і темністю сповитий,Що вже забув і поважать себе,Потративши свої колишні сили...Як я люблю твої сумні могили,Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ"До України", 1878
Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.
